16 червня 2019 • № 24 (1560)
Rss  

Президентські вибори: результати й несподіванки першого туру

Між ким і ким доведеться вибирати, хоча ще офіційно й не оголошено (оприлюднити результати повинні не пізніше 10 квітня), однак уже відомо. Лідерами президентських перегонів стали шоумен Володимир Зеленський і чинний глава держави Петро Порошенко.

Як Україна розподілила голоси?

Станом на 20 годину 3 квітня Центральною виборчою комісією було опрацьовано 99,99% протоколів. Участь у голосуванні взяли 18 млн 893 тис. 673 громадянина. На дільниці приходили люди й похилого віку, і 30–40-річні, і ті, хто лише нещодавно отримав право взяти участь у голосуванні.
– Я вперше тут як виборець, – розповіла Світлана Кісь, яка отримувала бюлетень на дільниці №531247 у Полтаві. – Мої знайомі-однолітки теж збиралися голосувати. Сподіваємося, наш вибір вплине на подальше життя. У кожного він свій, але маю надію, що те рішення, які ми приймемо всі разом, допоможе реалізувати людські очікування.
Світлана Кісь на цих виборах голосувала вперше.

За даними ЦВК, 31 березня своїм правом на волевиявлення скористалися 62,8% громадян України. Це більше, ніж 2014 року, тоді явка була найменшою – 59,48%.
1,18% бюлетенів, кинутих у скриньки на дільницях, визнані недійсними. По інших же голоси розподілилися так: Володимира Зеленського підтримали 30,24% виборців (5,713683 млн осіб), за Петра Порошенка проголосували 15,95% (3,014420 млн).

Чи виявилися такі результати несподіваними? Згідно з даними досліджень, проведених в останню декаду виборчої кампанії фондом «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології, які в засобах масової інформації та громадських організаціях вважають одним із джерел, що заслуговує на довіру в оцінюванні суспільної думки, лідером президентських перегонів у першому турі однозначно був Володимир Зеленський. Йому симпатизували 27,6% опитаних. Друге місце з 18,2% посідав Петро Порошенко. Тож уже тоді питання було лише в тому, наскільки великим стане розрив між цими двома кандидатами. На сьогодні він має всі шанси ввійти в історію як рекордний – 14,29%. У тих президентських кампаніях, що проходили в Україні у два тури, різниця між лідерами першого становила:
– 7,19% у 1994 році (Леонід Кравчук тоді отримав 38,36% голосів, Леонід Кучма – 31,17%);
– 14,25% у 1999-му (Леонід Кучма з 39,46% випередив Петра Симоненка з 22,24%);
– 0,64% у 2004 році (Віктора Ющенка підтримали 39,9% виборців проти 39,26%, які віддали свої симпатії Вікторові Януковичу);
– 10,27% у 2010 році (Віктор Янукович одержав 35,23% голосів, тоді як Юлія Тимошенко – 25,05%).
Серед інших 37 кандидатів під час першого туру понад 1% голосів також набрали:
• Юлія Тимошенко – 13,4% (2,532221 млн виборців);
• Юрій Бойко – 11,67% (2,205940 млн);
• Анатолій Гриценко – 6,91% (1,306383 млн);
• Ігор Смешко – 6,04% (1,140795 млн);
• Олег Ляшко – 5,47% (1,035939 млн);
• Олександр Вілкул – 4,15% (784,234 тис.);
• Руслан Кошулинський – 1,62% (307,234 тис.).

Кого підтримала Полтавщина?

У нашій області результати першого туру виборів суттєво відрізняються від отриманих по всій Україні. По-перше, явка громадян на дільниці тут перевищила середній загальнодержавний показник – 65,79% (735 907 чоловік). По-друге, хоча на першому місці за уподобаннями жителів регіону теж опинився Володимир Зеленський, причому його рейтинг виявився навіть більшим, ніж загалом по державі, – 35,62%, на другу сходинку піднялася Юлія Тимошенко. Вона впевнено посіла цю позицію в списку кандидатів за кількістю набраних голосів у семи виборчих округах із восьми. Лише в 146-му (центр – Кременчук) її на 0,96% обігнав чинний президент та на 0,49% Юрій Бойко. У 144-му та 145-му округах, до яких входить територія Полтави, голоси за трійку кандидатів-лідерів розподілилися таким чином:
– у 144-му виборчому окрузі за Володимира Зеленського висловилися 37,99% електорату, за Юлію Тимошенко – 12,89%, за Петра Порошенка – 11,13%;
– у 145-му – 38,21%, 14,94% та 11,33% відповідно.

Як розподіляться симпатії полтавців у другому турі президентських виборів, поки що сказати складно. Сама Юлія Володимирівна заявила, що, на її думку, ні один із кандидатів не впорається з викликами сьогодення в Україні, тож вона не підтримуватиме жодного. Натомість разом зі своєю командою робить ставку на те, що на парламентських виборах «усе-таки зможе довести їхню справу до логічного завершення». Власне, таку зорієнтованість кандидатів у президенти – на вибори до Верховної Ради, що мають відбутися восени 2019 року, а не на підтримку одного з двох претендентів на крісло глави держави, відзначають і політологи. Заклик підтримати когось із фаворитів гонки, як вважає виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда, на сьогодні може ослабити позицію тих, хто здобув суттєву підтримку електорату, тож, цілком імовірно, політики утримуватимуться від називання імен.

Що далі?

Як уже було сказано, 21 квітня має відбутися другий тур виборів Президента України. Після офіційного оприлюднення результатів першого два лідери перегонів повинні подати кандидатури до складу оновлених територіальних комісій, склад і керівництво яких поділять порівну. Агітаційна кампанія цього разу триватиме недовго. Уже 18 квітня закінчиться можливість оприлюднення й поширення результатів виборчих соціологічних опитувань перед другим туром. 19 квітня між 19.00 та 22.00 у прямому ефірі мають відбутись телевізійні дебати між кандидатами в президенти. Національна суспільна телерадіокомпанія України начебто вже запросила Володимира Зеленського та Петра Порошенка взяти участь у цьому заході. Крім того, 19 квітня стане останнім днем, коли можна буде агітувати за кандидатів, адже 20 квітня – «день тиші». Офіційні результати виборів Центрвиборчком зобов’язаний установити до 1 травня, іще три дні йому дається на офіційне оприлюднення інформації. Після цього впродовж 30 днів, тобто не пізніше 3 червня, має відбутись інавгурація нового Президента України.

Світлана АНАТОЛЬЧЕНКО
Богдан Шевченко, 04.04.2019, 11:03118
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень