19 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Основою Художнього музею стали твори Миколи Ярошенка

На фото 1960 року, запропонованому до вікторини, робітники Полтавської кондитерської фабрики під час екскурсії до Полтавського художнього музею оглядають експозицію залу соцреалізму. На картинах зображені етапи становлення радянської держави: атака червоної кінноти, індустріальний пейзаж великої будови п’ятирічки, кримські краєвиди. У 1960-ті роки культпросвітницькою роботою в трудових колективах займалися профспілкові комітети. Одним із напрямків їх діяльності була організація культпоходів у театр, до музеїв, кінотеатрів і на концерти. Частково й оплата таких заходів здійснювалася профспілками.
Художній музей Полтави відзначає 100 років від заснування. Основою для його створення слугувала привезена наприкінці листопада 1917 року з Петрограда колекція творів художника-передвижника Миколи Ярошенка (1846–1898). Уродженець Полтави, він ще за життя висловлював побажання передати рідному місту свою збірку картин. Удова митця Марія Павлівна, виконуючи волю покійного чоловіка, внесла його прохання у заповіт. 15 об’ємних ящиків з цінностями півтора року простояли у вестибюлі Просвітницького будинку ім.М.В.Гоголя (вул. Гоголя, 22). Влітку 1917 року створюється «Комітет охорони пам’яток у Полтаві» на чолі з К.Мощенко. У січні 1919 року Полтавський губернський комітет охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи (Губкоміс) очолив К.Ляхович, зять Короленка. Завдяки роботі цих інституцій були врятовані від знищення історичні й мистецькі цінності, які в подальшому стали музейними експонатами. Фундатором і першим завідувачем музею комітет Народної освіти призначив культурно-просвітницького діяча, археолога Михайла Рудинського. Він добре знався на архітектурі і для майбутнього музею вподобав двоповерховий особняк на вулиці Спаській на північному валу колишньої полтавської фортеці.
Будинок споруджений у 1912 році за проектом українського архітектора П.Альошина, цегляний, двоповерховий. Звідси відкривалася далечінь полтавського Подолу, споруди Хрестовоздвиженського монастиря, тихоплинної Ворскли. Цей розкішний будинок на Спаській, 11, належав В.Булюбашу (1866–1926), відомому тогочасному громадському діячеві Полтавщини, поміщику Хорольського повіту. Він слугував як для помешкання, так і для розміщення приватної картинної галереї. У 1916 році В.Булюбаш надав власний будинок під шпиталь для лікування офіцерів, поранених на полях Першої світової війни. З приходом до влади більшовиків родина Булюбашів переїхала на Тернопільщину. У 1918 році будинок націоналізували і навесні 1919 року надали для картинної галереї. За проектом М.Рудинського з метою створення відповідної виставкової атмосфери стіни залів пофарбували у різні кольори, а звідси й отримані відповідні назви – Червона, Синя, Сіра тощо.
«Образова галерея», як її тоді називали, відкрилася 27 квітня 1919 року. За свою вікову історію Полтавський художній музей зазнав багато поневірянь, втрат та змін назви. З 1920 по 1940 роки він існував на правах художнього відділу Центрального пролетарського музею Полтавщини. У 1934 році художній відділ (галерею) перенесли до головного будинку (колишнього Полтавського земства), де для розгортання експозиції виділили дев’ять просторих залів першого поверху. Натомість у колишньому будинку В.Булюбаша розмістили природничий відділ музею. Згідно з постановою РНК України від 7 березня 1939 року худвідділ перетворили на самостійний обласний художній музей. До самої окупації він базувався у Краєзнавчому музеї.
Війна завдала обом музеям непоправних збитків. Лише шосту частину експонатів встигли евакуювати на Схід. Значну частину музейних скарбів вивезли до Німеччини, а у вересні 1943 року, відступаючи, фашисти підпалили будівлю Краєзнавчого музею разом із заручниками. У пожежі з жителями міста загинули і рештки експонатів одразу двох провідних музеїв Полтавщини.
На електронну пошту редакції надійшла така відповідь: «На фото – зала Художнього музею. У цьому музеї з 2.08.1940 року по 1.01.1963 року (з перервою з 11.08.1941 р.
по 14.09.1944 р. в зв’язку з евакуацією разом з експонатами у Свердловську область) працювала моя рідна бабуся – Олександра Андріївна Литвинова. У вересні 1944 року за викликом Полтавського обкому КПУ повернулася в Полтаву і 10.11.1944 р. знову була призначена директором музею, де і працювала до виходу на пенсію. Не дивно, що на фото – екскурсія робітників кондитерської фабрики, адже вона була розташована фактично навпроти музею. До речі, приміщення для музею у важкі післявоєнні роки виділили завдяки енергійності моєї бабусі». На жаль, читачка не назвала свого власного імені.
На першому поверсі експонувалися твори західноєвропейських майстрів, образотворче мистецтво України і Росії ХVІІІ – початку ХХ століть. Дві зали репрезентували залишки врятованої у роки війни невеликої частини колекції робіт Миколи Ярошенка, з якої свого часу починалася Полтавська картинна галерея. У вестибюлі першого поверху увагу відвідувачів привертали скляні вітрини зі зразками порцелянових виробів німецьких майстрів з Мейсена, французьких з Севрська та інших країн Західної Європи. На другому поверсі музею близько трьох десятиліть діяв відділ радянського мистецтва, але з кінця 1970-х він перестав функціонувати, а площі використовувалися для періодичних виставок, у тім числі і з міст-побратимів. Твори народних малярів гармонічно доповнювали вироби декоративно-прикладного мистецтва – ткацтва, килимарства, вишивки та гончарства.
– Моє перше знайомство з Полтавським художнім музеєм відбулося у 1963 році, коли нас, п’ятикласників, привів сюди на екскурсію наш учитель малювання, – згадує читач Сергій Зозуля. – Ми з цікавістю слухали розповідь екскурсовода. Коли підійшли до двох картин полтавського художника Соломона Розенбаума «Жовті троянди» (1937) і «Вулиця у Полтаві» (1926), я з дитячою захопленістю вигукнув: «А я цього художника знаю!». Екскурсовод здивовано подивилася на мене і зауважила: це неможливо, бо його у 1941 році розстріляли фашисти. «Так мені про нього розповідав тато, він у їхній школі викладав малювання», – відповів я.
Початок нового тисячоліття Полтавський художній музей зустрів у новозбудованій галереї мистецтв (архітектор Ю.Олійник, 1999 р.) зведеній у історичній частині міста на вулиці Європейській, 5. У 2008 році отримав ім’я Миколи Ярошенка.

Запитання до 115 етапу вікторини «Знаю Полтаву»: коли і де зроблене фото? А за якими маршрутами ви ходили на першотравневі демонстрації?
Коли і де зроблене фото?











































Наші реквізити:
36000, м. Полтава, а/с 50, тел. 509-331,
info_visnik@ukrpost.ua.

Володимир СУЛИМЕНКО
Богдан Шевченко, 26.04.2019, 10:56240
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень