24 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

«Пам'ять нас єднає»

Так називалася культурно-мистецька програма, яка відбулася на Театральній площі в Полтаві 8 травня з нагоди Дня пам’яті і примирення. Її відкрив міський духовий оркестр «Полтава».

На святково прикрашеній сцені – заслужений ансамбль пісні й танцю України «Лтава» ім.В.Міщенка, який виконав пісні «Степом» і «Фронтові побратими». Оплесками проводжали присутні солісток Людмилу Супрунову з піснею «Дощі травневі» й Оксану Дронову («Мати-тополя»). А народний ансамбль танцю «Світанок» представив танцювальну композицію «В пам'ять жертвам».

І знову на сцені – солісти. Данило Ревека з класичною «Ніч яка місячна…», а Віолетта Шинкаренко та «Алекс Денс Студіо» виконали славнозвісну «Смуглянку». «Фронтовий танок» представив зразковий хореографічний ансамбль «Соколики». Аліна Донченко та танцювально-спортивний клуб «Альянс» представили пісню «Ветеранам минулої війни».

У виконанні Світлани Ольховик і зразкового колективу «Творчий центр Наталії Май» прозвучала пісня «Перемога».

У програмі взяли участь також студія сучасної хореографії «Soul Dance», зразковий хореографічний колектив «Пірует», народний ансамбль сучасної пісні «Малахіт», солісти Марина Негода, Євгеній Панков, Анна Хижко, Світлана Кулініч, Катерина Лобач, Катерина Семергей, Микола Іщенко, Стас Деркач, Богдан Шкуринський, дуети «АртКо» й «Інсайт гелз», тріо «Барбариски», танцювальна сім’я «Спіріт» та інші.

– Сьогоднішня культурно-мистецька програма, присвячена Дню пам’яті та примирення, дала полтавцям змогу не лише одержати естетичну насолоду, але й нагадала про ті важливі події в житті нашої країни, пам'ять про які свята для нашого народу, – зазначила присутня на заході заступник міського голови Людмила Бойченко.

Директор Міського будинку культури Лариса Семеняга зауважує, що творчі колективи МБК взяли участь у заході, аби в Полтаві ще гучніше звучали слова «мир» і «пам'ять»:
– Усі ми розуміємо, що культура – це політика без кордонів. Тож таким розмахом дійства ми хочемо донести до політиків одне: народ України прагне миру. І вони повинні працювати саме в цьому напрямку.
82-річний полтавець Олександр Волошко, дитина війни, розчулений дійством:
– Для мене це свято велика радість, але й ще більший смуток. Адже дуже багато горя принесла війна нашому народові. У моїй сім’ї воював і батько, і дядьки, тож на власному прикладі розумію, що війна – це страшно.

Заключним акордом пролунали над площею слова:
Хай буде мир віднині і довіку!
Хай буде мир й замовкнуть війни злі!
Хай у міцних обіймах всі народи
Ідуть у майбуття через віки.

Олександра ІОФФЕ
Богдан Шевченко, 14.05.2019, 13:10138
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень