15 липня 2019 • № 28 (1564)
Rss  

Олександр УДОВІЧЕНКО: «Балотуватимуся на посаду міського голови, якщо мій досвід буде потрібен полтавцям»

Лідер команди «Рідне місто» про принципи командної діяльності, перші підсумки зробленого та плани на перспективу.

– Олександре Васильовичу, представляти вас читачам немає потреби. Ви – повноцінно реалізована людина з успішним управлінським досвідом. Нині, з висоти цього досвіду, які складові свого успіху ви б виділили насамперед?

– Візьмімо для прикладу «Приватбанк». Це тепер найпотужніший банк України, має розгалужену структуру та мільйони клієнтів. Але коли ми тільки почали його розбудовувати, усього цього не було й близько. Тільки завдяки напруженій роботі досягли більш-менш пристойних результатів. На піку моєї діяльності як директора Полтавського регіонального відділення «Приватбанку» в нас у штаті налічувалося 1300 працівників і ми відповідали за роботу не тільки в нашій області, а й у двох сусідніх.

Передусім робили акцент на системності підходу в створенні мережі відділень – спочатку по райцентрах, потім по селищах. Не ліпити їх, де доведеться, а діяти за планом, охоплюючи щоразу більші території, просуваючись поступово, але впевнено. Завдяки кому все це запрацювало? Завдяки всьому нашому колективу. А колектив – це не абстракція, а живі люди, ретельно підібрані кадри. Абсолютна більшість їх пов’язала свою долю з банком, багато хто зробив тут вдалий старт і обіймав свого часу високі посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Тобто це був кістяк людей, з якими я не просто працював, а товаришував і з якими досі підтримую дружні стосунки.

Тому пізніше, коли я очолював Полтавську обл-держадміністрацію та обласну раду, не відступав від своїх випробуваних у «Приватбанку» критеріїв управління. Усі проблеми Полтавщини були чітко структуровані, шляхи розв’язання визначені, так само, як і відповідальні за них. А це знову питання добору кадрів. Мені була потрібна команда, члени якої мали б цілком конкретну сукупність рис: професійність, розум, людяність, здатність миттєво реагувати на складні ситуації. І так не лише на рівні заступників, а й начальників департаментів, управлінь, відділів. Якщо брати ширше коло – голів райдержадміністрацій і міських голів. Завдяки всім їм Полтавська область досягала значних успіхів у соціально-економічному розвитку, посідаючи впевнене місце в трійці лідерів серед усіх областей України. При цьому ми ніколи не забували про основне – соціальну сферу. Так, спорудили обласний перинатальний центр у Полтаві, забезпечили райони шістьма десятками автомобілів швидкої допомоги, відкрили навчально-оздоровчий комплекс «Ерудит» для обдарованої молоді (с.Потоки Кременчуцького району), розв’язали проблеми зі шкільними автобусами, які підвозять дітей з віддалених сіл.

Третьою причиною успішної роботи після системності й кадрового добору я б назвав уміння комунікувати з людьми. І не просто поїхати в глибинку, попозувати на камери з народом, наобіцяти йому всього й ще трохи, як полюбляють популісти. Це має бути постійний діалог з готовністю швидко розв’язати проблему, особливо коли вона зачіпає долі не однієї тисячі людей, як це було, наприклад, із відновленням постачання питної води Засуллю та Солониці на Лубенщині. А якщо в певний момент допомогти не можеш – не вводь людей в оману, скажи прямо. Без спілкування неможливо створити цілісну картину ситуації, є ризик відірватися від грішної землі, перестати розуміти, чим живуть люди.

– Нині ви лідер команди «Рідне місто». Наскільки перелічені вами складові успішної роботи визначають її діяльність? У чому особливість її підходів до розв’язання проблем Полтави?

– Зазначу, що команда продовжує формуватися. Це безперервний процес, і при формуванні я намагаюся поєднати досвідчених фахівців з молоддю. Усі вони – винятково полтавці, ті, хто живе з вами поруч, кого ви знаєте й кому довіряєте.
Наша команда була єдиною, хто з самого початку розуміла: Полтава потребує зміни владної системи. Місто опинилося в глухому куті, у який його загнали байдужість, безгосподарність та жадібність попередньої влади.

Ми маємо конкретну стратегію і послідовно реалізовуємо її після переформатування міської влади. Не беремо участі в політичних ігрищах, не залежимо від жодного київського керівництва, відкидаємо безплідний популізм. Ми обрали власний шлях: захищаємо суто інтереси Полтави, добробут і комфорт полтавців не гучними словами, а реальними діями.

Як працюють представники інших фракцій на довірених їм ділянках, не зупинятимуся. Говорю лише за «Рідне місто». Згідно з розподілом повноважень, наша команда зосередилася на чітко визначених напрямках роботи, передусім на найскладнішій сфері житлово-комунального господарства. Думаєте, на неї було багато охочих? (Посміхається). На цьому політичних балів не заробиш… Сфера ЖКГ викликала, і справедливо, найбільше нарікань полтавців. З неї й потрібно було починати зміни.

По-перше, ми здійснили ревізію, з’ясували, у якому стані перебувають ще вцілілі комунальні підприємства. Підготували поступовий план реанімації житлово-комунальної сфери, який нині втілюється в життя. Змінили концепцію формування бюджету галузі, зосередившись на найважливіших питаннях.

По-друге, ми переглянули принципи кадрового добору. Замість випадкових некомпетентних людей прийшла енергійна молодь у віковому діапазоні від 28 до 41 року. Профільний заступник міського голови Олексій Чепурко, заступник начальника управління ЖКГ Віталій Худолій, керівники комунальних підприємств КАТП-1628 Тарас Бойко, «Міськсвітло» Роман Кикоть, відділу оперативного реагування міськвиконкому Сергій Зубань, начальник інспекції по контролю за благоустроєм Антон Тонконог узяли на себе відповідальність за наведення в Полтаві порядку.

По-третє, налагоджено постійний діалог з полтавцями. Усі керівники комунальної сфери відкриті до людей, не сидять у кабінетах, а постійно зустрічаються з жителями, щоб знати їхні проблеми з перших рук. Кожен житель міста може звернутися до них телефоном чи через нашу сторінку у «Фейсбуці», і вони відразу ж відреагують без зайвої паперової тяганини. Особлива роль єднальної ланки належить відділу оперативного реагування міськвиконкому.

По-четверте, усі ми хочемо, щоб комунальники якісно працювали над розв’язанням проблем полтавців, але чи часто ми замислюємося над проблемами, які впливають на їхню роботу? За останні роки їх накопичилося дуже багато. Низька зарплата у водія тролейбуса чи двірника – і вони працювали абияк або й зовсім звільнялися. Знайти ж без фінансового стимулювання нових було майже неможливо.

Для повноцінної роботи не вистачало техніки, бо її злочинно розбазарили. Це проблеми, так би мовити, масштабні, на рівні міста, але є й такі, які не розв’язувалися через байдужість тодішніх керівників комунальних підприємств. Наприклад, у приміщенні КАТП-1628 ніхто не додумався вставити нові вікна, і там стояла температура 8°С, так що працівники, прийшовши з морозу, знову мерзли. Чи видати нормальне робоче взуття, щоб ті, хто працює на звалищі, не пробивали собі ніг цвяхами. Здавалося б, елементарні речі, але вони ігнорувалися, аж доки не прийшла наша команда.

– Наскільки змінилася ситуація в ЖКГ після застосованих «Рідним містом» нових підходів? Що зараховуєте до командних здобутків?

– Наша команда працює в сфері ЖКГ більш ніж сім місяців. Строк порівняно невеликий, але насичений з точки зору зробленого.

Ми відновили традиційні об’їзди Полтави керівниками комунальних підприємств. Це стимулює їхню роботу, допомагає бачити проблеми власними очима й швидше їх розв’язувати.
Не терпимо безвідповідальності, як було раніше. Разючий приклад – освітлення вулиці Історичної. Тягли кабель з двох боків, не дотягли 40 м і кинули, залишивши середину вулиці без освітлення. Так вона десять років і простояла. І подібних моментів безліч. Усе це доводиться виправляти, а самим працювати по-іншому, тобто якісно. З цією метою також посилено контроль за підрядниками, які наживалися на виконанні робіт, а виконували їх геть погано.

Ми зупинили розвал комунальних підприємств, як-то «Декоративні культури». Відновлюємо роботу диспетчерської громадського транспорту, покликаної посилити контроль за рухом приватних перевізників.
Водіям, двірникам, монтерам, які працюють на комунальних підприємствах, на 25–40% підвищено заробітні плати. Це була неабияка мотивація, унаслідок чого не без труднощів, але почали заповнюватися вакансії.

Уперше за роки незалежності виділено близько 75 млн грн на придбання комунальної техніки. Уже отримано вісім сміттєвозів, вісім тракторів, дві асенізаційні машини, автовишки. Вирішується питання закупівлі сучасного автомобіля, який митиме сміттєві баки безпосередньо на контейнерних майданчиках.

Вирішено питання отримання кредиту на 10 млн євро від Європейського банку реконструкції і розвитку на придбання 40 нових тролейбусів. Є плани взяти в довгострокову оренду з правом викупу 12 автобусів, які стануть на віддалені маршрути. У процесі реалізації – система «електронний квиток», ідея нашого Олексія Чепурка, котра в перспективі зробить вартість проїзду залежною від довжини маршруту, отже, пасажири економитимуть гроші.

Наша команда розпочала поступовий перехід до європейської практики роздільного збору сміття. У рамках Програми розвитку ЖКГ на 2019 рік виділено кошти для придбання 900 нових євроконтейнерів. Нині, щоб не затягувати процес, установлено понад 220 баків, перероблених на КАТП-1628.

«Рідне місто» вперше підійшло до серйозної боротьби з амброзією, вогнища якої вразили всю територію Полтави. Для цього застосовуємо новий засіб на основі мінералу бішофіту. Він знищує амброзію, а для людей та домашніх тварин безпечний.
Ми почали модернізацію світлофорної системи. Тепер сигнали світлофорів коригуємо відповідно до насиченості перехресть транспортним потоком, отже, у Полтаві поменшає заторів у години пік і люди діставатимуться додому швидше.

Завершено впровадження системи «Безпечне місто». 317 камер на вулицях Полтави цілодобово стежитимуть не лише за правопорядком, а й за проблемами благоустрою в ключових точках міста, що допоможе комунальникам їх оперативно розв’язувати.

– Якщо йти накресленим шляхом змін, яким ви та ваша команда бачите майбутнє Полтави?

– Наше з вами місто потребує оновлення, інтенсивного щеплення інновацій, здатних вивести його на рівень цивілізованих країн. Я вже не раз наголошував на відставанні Полтави в цьому розумінні від інших українських міст. Поки що вона пасе задніх навіть у порівнянні з Кременчуком. Але зміни вже почалися, і ми їх повинні продовжити.

Передусім Полтава потребує єдиної стратегії розвитку, щоб усі зрозуміли, куди місто йде, незалежно від того, як змінюватиметься влада. Щоразу винаходити велосипед – безглузде заняття. Тому маємо визначити пропорції, за якими здійснюватиметься фінансування всіх галузей – ЖКГ, соціальний захист, економіка, освіта, медицина, спорт, культура.

Кожне місто пізнають за особливим фірмовим стилем. Тож маємо розробити і затвердити стандарти оформлення фасадів, реклами, елементів благоустрою, щоб зовнішній вигляд міста не нагадував фантазію божевільного художника. У Полтави є свої історико-архітектурні традиції, і не треба їх ігнорувати.

Економіка Полтави може отримати стимул унаслідок розвитку на території міста індустріальних парків. Підприємці в таких умовах отримають низку пільг щодо податків та ввезення необхідної техніки. Це реальний шанс відродити колись потужний промисловий комплекс Полтави. Чому про це ніхто не думає?

Без прогнозованості розвитку неможливе надходження іноземних інвестицій, які забезпечать збільшення кількості робочих місць із гідною зар-платою. Завдяки представниці нашої команди, заступнику міського голови Тетяні Юрченко бачимо пожвавлення на цій ділянці, адже до Полтави з діловими пропозиціями за останні півроку приїздили німці, швейцарці, литовці, китайці. Однак цього недостатньо, міжнародна співпраця Полтави мусить поглиблюватися.

Якщо хочемо раз і назавжди розв’язати проблему з громадським транспортом, маємо зробити ставку на комунальне підприємство. Завдяки придбанню нових тролейбусів і автобусів воно має охопити більшість маршрутів, забезпечивши полтавцям якісне й комфортне перевезення.

Потрібно звести до мінімуму залежність людини від чиновника. Черги для отримання незначної довідки принижують, забирають час та нерви. У нас уже є досвід поліпшення роботи Центру надання адміністративних послуг. Тепер необхідно працювати над загальною електронізацією Полтави. Усі міські послуги мають бути зведені в єдину систему, щоб кожен житель міг побачити в електронному вигляді дані про комунальне майно, карту ремонтних робіт на території міста тощо. І не тільки побачити, а й дистанційно проголосувати за важливі питання життєдіяльності Полтави. Інтернет повноправно увійшов у життя людей, без нього не обійтися, я й сам регулярно читаю новини в інтернет-виданнях.

– Які ваші особисті плани в контексті цього майбутнього? Чи є у вас наміри балотуватися на посаду міського голови Полтави?

– Так, якщо полтавці виявлять бажання бачити на цій посаді саме мене. Розглядатиму таке рішення в контексті загальної довіри до очолюваної мною команди, до тих молодих фахівців, які вже позитивно зарекомендували себе на практиці.

– Що вас мотивує до роботи? Чим Олександр Удовіченко керується у своїй діяльності?

– У мене завжди перед очима був приклад мого діда Михайла. Очоливши колгосп, він зробив його мільйонером і отримав за це ордени Леніна та «Знак пошани». Він завжди казав: «Доки з людьми, доти й живеш». Тепер у мене самого маленькі внуки, і я хочу, щоб вони, оцінивши з часом мої справи, так само поважали мене, як я свого діда.

Мені немає чого приховувати, немає чого соромитися, адже моє життя з юних років проходить на очах земляків. Як і раніше, ми з родиною живемо в Полтаві, нікуди переїжджати не збираємося. Ходжу містом, і мені не соромно дивитися людям в очі. Це дає внутрішню впевненість у тому, що все зроблене мною було немарним.

Знаю, що попереду ще багато роботи, необхідної для того, щоб перетворити Полтаву на комфортне й ошатне місто. Коли це станеться, вважатиму, що повністю виконав своє життєве покликання. Далі все в руках молодих.

– Дякую за розмову.

Світлана ОСАДЧА
Богдан Шевченко, 18.06.2019, 10:09143
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень