15 липня 2019 • № 28 (1564)
Rss  

Циркова студія «Крафт»: на шляху до зразкового колективу

Нещодавно у Будинку культури залізничників у Полтаві відбувся V ювілейний звітний концерт циркової студії «Крафт».

П’ять років тому на базі Полтавського міського центру позашкільної освіти цей колектив створила Наталія Зінченко. Єдиний і незмінний керівник циркової студії вважає, що у своїй справі впевнено рухається вперед і колектив, який уже досягнув певного рівня і має традиції, достойний носити звання зразкової циркової студії.

– Наталіє, для початку розкажіть про себе, чим раніше займалися й захоплювалися, як виникла ідея створити циркову студію?

– Ще в дитинстві закохалася в цей вид мистецтва, прийшовши в циркову студію «Молодість» при Будинку культури залізничників, якою керувала Лариса Семенова. До речі, ця студія існує досі, тільки вже при міському Будинку культури. Ходила в студію до 16 років, займалася в жанрі «Каучук» – це номери з використанням гнучкості й пластичності тіла та повітряна гімнастика на канаті й на кільцях. Випускники, з ким займалася, в основному працюють за кордоном на контрактах у різних цирках, беруть участь у шоу-програмах. Навіть один з вихованців студії «Молодість» працював на туристичних круїзних лайнерах. Вдячна Ларисі Валеріївні за те, що прищепила любов до циркового мистецтва, а нині всі свої знання передаю дітям. Після школи вступила до Полтавського національного технічного університету, де, на жаль, мої циркові вміння не знадобилися. Тому згодом здобула другу вищу освіту в Сумському педагогічному університеті й стала тренером зі спортивної акробатики та викладачем фізкультури. У 2007 році стала працювати в Полтавському міському центрі позашкільної освіти, якраз за фахом. Відразу не вірила, що можу створити цирковий гурток, тому набрала дітей старшого віку на аеробіку, але вони пропускали заняття, тому змінила тактику. У 2013 році стала набирати дітей молодшого віку п’яти-семи років на гурток «Ритмічна гімнастика». Ходила по школах і дитсадках, рекламувала, зрештою прийшло чоловік 15, це в основному дівчата, а протягом року стало 50. Попрацювавши рік з маленькими дітьми, побачила, що в мене щось виходить, а вони прагнуть чогось більшого. Діти мали добру розтяжку, виконували найпростіші елементи акробатики, тому наважилась створити циркову студію. Звернулася до керівника нашого закладу Лариси Семеняки, і вона погодилась, повірила в мене, за що їй щиро вдячна.

– Якою була реакція батьків, що їхні діти тепер освоюватимуть циркові трюки?

– У Полтаві на той час було лише дві циркові студії, що не зрівняти за кількістю з різними танцювальними гуртками, тому батьки не дуже мали уявлення про це й реагували по-різному. На перших заняттях дуже хвилювалися, навіть вривалися в зал, кричали, що такого робити не можна. Та поступово бачили результати, як із цих елементів створюється гарний виступ. Узагалі першим батьки запитують, привівши дітей у циркову студію, чи це безпечно. Потім цікавляться, де займалася, чи маю кваліфікацію. Після першого року занять кількість учасників зменшилася, бо не всі витримали такі навантаження, але хто залишився – займаються досі.

– Яка перспектива виступів у вихованців циркової студії «Крафт»?

– Спочатку в нас були тільки концертні виступи, а через три місяці існування студії спробували себе на міжнародному конкурсі циркового мистецтва «Яскрава арена Дніпра», де несподівано для себе вибороли два третіх місця. Діти, побачивши вперше цирк на власні очі й виступивши на арені, закохалися в це мистецтво. Свого часу я виступала на звичайних сценах, не було таких фестивалів, які проводяться на базі державних цирків, коли діти виходять на арену і відчувають себе справжніми артистами. Фестивалі такі розвиваються, їх зазвичай проводять у три дні. Перший та другий – конкурсна програма, а на третій день – гала-концерт переможців. Глядачі купляють квитки й приходять на них дивитися як на справжніх артистів. Ось це найвища мотивація, а ще можливість поспілкуватися та обмінятися досвідом. Після поїздки в Дніпро діти пішли в студію, і нині охочих удосталь. Щоправда, з 80 учасників лише п’ять хлопців, вони в дефіциті.

– Ви з такою кількістю дітей займаєтесь сама чи є помічники?

– Сама хореограф і тренер з акробатики, але поки що. У цьому році закінчує школу вихованка Марта Кузнецова і буде пробувати працювати тренером молодшої групи. Нині в мене чотири групи, і до кожної дитини треба знайти особистий підхід. Стараємося себе пробувати в різних жанрах, але наша «фішка» – це «Каучук», тобто вправи на гнучкість на спеціальних столах чи п’єдесталах. Також створюємо номери повітряної гімнастики, проте для неї треба спеціальні підвіски й кріплення, а в нас кімната 9х8 з висотою стелі 4,5 метра, це малувато. Серед наших масових номерів – акробати на скакалках чи з обручами.

– Скільки потрібно часу, щоб створити номер, з яким можна поїхати на фестиваль?

– Не менше року, враховуючи, щоб перед цим була фізична підготовка й розтяжка, набір трюків та елементів. У номері повинна бути історія й дотримання образу, правильно підібраний костюм. Їх придумую сама, один номер навіть наснився, назвала його «Павук». З ним у 2016 році ми поїхали на фестиваль у Дніпро й посіли перше місце. Нашу участь у міжнародних конкурсах плануємо на рік, а заклад надає фінансування. У середньому на виїзді протягом року беремо участь у чотирьох-п’яти конкурсах, і ще три-чотири в Полтаві.

– Тож можна впевнено казати, що циркова студія «Крафт» буде існувати й надалі, розвиваючи свої успіхи?

– За п’ять років існування «Крафт» рухається тільки вперед. Діти, які по-справжньому закохалися в циркове мистецтво, можуть продовжити кар’єру, якщо підуть навчатися в академію чи училище циркового мистецтва. Та в будь-якому разі вони ростуть здорові й щасливі, скоординовані. Вони відчувають себе не такими, як усі, бо вміють щось неймовірно круте.

Володимир СУЛИМЕНКО
Богдан Шевченко, 20.06.2019, 16:47190
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень