24 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Полтава документальна

29 вересня в Полтавському обласному театрі ляльок утретє відбувся Полтавський фестиваль документального кіно «Полтава-док». Узяти участь або переглянути роботи кіноаматорів мали змогу всі бажаючі.

У цьогорічному фестивалі на суд журі було винесено 17 стрічок від 13 авторів, котрі змагались у традиційних для конкурсу номінаціях: «Людина та природа» і «Мистецтво жити». Незмінним організатором фестивалю залишається однойменна громадська організація – «Полтава-док», учасники якої не тільки популяризують документальні фільми, а й навчають їх створювати. У проведенні фестивалю ентузіастам допомагали облдержадміністрація, обласне управління культури та ГО «Наш Дім – Полтава». Як і торік, фестиваль планували проводити два дні, але ще на початку глядачів повідомили про скорочення програми: нагородження переможців, яке мало відбутися на другий день, провели в кінці першого.

Члени журі Михайло Мураткін, Борис Савченко та Наталія Смоляр
Почався кінопоказ трихвилинною медіативною стрічкою «Музика землі» Дмитра Білоконя, у якій саморобні глечики постають у незвичній ролі музичних інструментів. Наступні кінофільми розширили тематику фестивалю: глядачі побачили історії про життя комах очима дітей («Життя на півонії») та втечу від галасливого міста («120 годин у тиші»), поєднання медитації та науки («Пластмасовий світ переміг») і підкорювачів неба з Миргорода («831 Миргородська»).

По завершенню показів були визначені кращі роботи, а їх автори отримали почесні грамоти і грошові нагороди. Перше місце в номінації «Людина та природа» здобула стрічка Юрія Пузирьова «Аліса» – коротка історія про те, як бездомний собака стає улюбленцем сім’ї. А в номінації «Мистецтво жити» найкращим визнали фільм Дмитра Вовка «Українська лялька-мотанка». До традиційних двох переможців цього року додалася ще одна стрічка, яку члени журі не змогли обійти увагою, – це «Українська голгофа» Миколи Торяника. Також авторів деяких фільмів нагородили спеціальними відзнаками журі.

Директор фестивалю Олександр Калашник особистих фаворитів серед учасників не назвав, хоча деяких авторів усе ж відзначив:
– Говорити про те, яка робота сподобалася, складно, адже тут представлено чимало фільмів моїх учнів (відеостудії «Гаммер». – Прим. авт.), і всі вони різнопланові, цікаві. Та особливо хотілося б відзначити Дмитра Вовка – він як автор фільмів постійно навчається нового, експериментує, і завдяки цьому його фільми щоразу стають кращими.

У планах «доківців» – показати полтавцям, що документальне кіно доступне будь-кому, і головну роль тут відіграє зовсім не якість апаратури, а бажання зафіксувати й передати іншим миттєвості життя, які так часто лишаються поза увагою.
Сергій Лещенко, 04.10.2012, 16:38911
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31