27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

«У хаті його нема, він на горищі висить... »

Трагедія сталася у суботу, 13 жовтня, на Миргородщині. Тіло 16-річного хлопчика з мотузкою на шиї на горищі власного будинку знайшов 17-річний односелець, який прийшов навідати друга.

Згодом з’ясувалося, що юнак після тривалої хвороби мав намір повернутися до Миргорода, де навчався в училищі. Але у п’ятницю в навчальному закладі він так і не з’явився.

Майстер виробничого навчання групи мулярів (де навчався загиблий) Віра Іванівна Іванченко розповіла: «У п’ятницю, коли Діма на навчанні так і не з’явився, я особисто попросила його товариша та односельця Юрка на вихідних зайти до хлопчини додому й запитати причину прогулу. А вже в понеділок Юра стурбованим голосом повідомив, що Діма висить на горищі будинку. Я відразу ж повідомила директора ПТУ, яка й зателефонувала до міліції. Потім ми разом з правоохоронцями поїхали до Діми додому. Коли зайшли на подвір’я, побачили 36-річну матір хлопчика, яка перебувала напідпитку. Запитали про її сина – жінка сказала, що два дні його не бачила і сама б хотіла дізнатися, де він. При цій розмові був присутній і Юрко, який сказав: «Тьотю Наташо, навіщо ви таке говорите, ви ж самі в суботу мені сказали, що Діма висить на горищі». Ми з правоохоронцями були шоковані поведінкою матері. Вразило й те, що жінка поводилася доволі байдуже: не плакала, не кричала, тільки сердито говорила: «Нашо ти, Діма, мені такого клопоту та позору наробив?».
Юра, односелець Діми, розповів: «Того дня, у суботу, я приїхав додому і під вечір вирішив провідати Діму. Коли зайшов на подвір’я, вийшла сп’яніла тьотя Наташа. Я спитав у неї, чи може вона погукати Діму, на що вона сердито сказала: «У хаті його нема, він на горищі висить». Я пішов за хату і побачив, що біля будинку стоїть драбина, яка веде на горище, а коли заліз, бачу: за димарем, на мотузці висить Діма... Я злякався, прибіг додому і все розповів своїй бабусі. З Дімою я товаришував, але ніколи від нього не чув ніяких скарг на адресу його матері».

Через два дні хлопчика поховали на сільському кладовищі.

«Це були тяжкий похорон, – говорить Раїса Михайлівна Мокрій, директор Миргородського ПТУ-44. Уся група учнів, з ким навчався Діма та його товариші, прийшла, щоб з ним попрощатися. На похорон приїхав і рідний дядько хлопця, який проживає в Полтаві. Він гіркими сльозами плакав. На похороні дядько пообіцяв, що меншого братика Діми, свого 11-річного племінника, забере до себе в Полтаву і виховуватиме як рідного сина».

У селі кажуть, імовірно, Діма повісився через пиятику матері, постійне його приниження та злиденність у сім’ї. Говорять, що напередодні самогубства мати за щось насварила хлопця.
Оксана Кравченко, 26.10.2012, 14:12809
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень