26 травня 2019 • № 21 (1557)
Rss  

Новатор і подвижник. Керівнику Полтавської секції «Біо- електроніка» Юрію Ларіонову — 80 років!

Наприкінці 80-х років, коли суспільство охопила хвиля сенсаційних повідомлень ЗМІ про шокуючі зустрічі з НЛО, про хвилю таких надзвичайних явищ, як телепатія, телекінез, яснобачення, проскопія (бачення майбутнього), полтергейст та інші загадкові явища у природі й суспільстві, єдиним осередком, який спрямував свою діяльність на вивчення й популяризацію серед населення езотеричних знань (що, зрозуміло, багато в чому йшли врозріз із офіційною наукою), стала Полтавська секція «Біоелектроніка». Її «батьками» і, без перебільшення, мужніми першопрохідцями були полтавці Ю.Г.Ларіонов, А.І.Скиданенко, Ю.Г.Подворчан та чимало інших їхніх однодумців у цій новій, навіть у масштабах тодішнього Радянського Союзу, справі.

Сьогодні, з нагоди 80-річного ювілею нашого земляка, визначної людини, науковця-еніолога Юрія Ларіонова, не можу не згадати про перше з ним знайомство, яке справило на мене незабутнє враження. Його ерудиція і пам’ять на наукові дані, історичні факти, біографічні відомості про вчених у різних галузях, у тім числі біоінформатики, його інтелігентна манера спілкування, доброзичливість без жодного менторства, почуття гумору вражаюче виділяло його з-поміж інших. Але і його однодумці, активні члени секції – кандидат архітектури Г.А.Негай, професор В.Л.Міщенко, кандидат медичних наук О.Й.Окара, В.П.Лобач, О.О.Лукошин, В.М.Дорошенко, Н.М.Буцька, журналісти Юрій Антипович, Світлана Тренич та Лідія Черпакова – викликали симпатію й глибоку повагу до їхньої діяльності. Завдяки їм полтавці дізналися й дізнаються про такі новації, як застосування біолокаційного методу експертизи при проектуванні будівель (до речі, Ю.Ларіонов проводив біолокаційну експертизу майданчика під забудову Покровської церкви в Полтаві); енергоінформаційний феномен архітектурних пропорцій; резерви людського організму і біолокаційна експертиза стану здоров’я тощо.

Але найбільше у той час мене вразила інформація про стан самої науки біоенергоінформатики в СРСР, яка ще тоді, як зазначалося вище, не сприймалася офіційною наукою. І в той період уперше прозвучали імена унікальних учених. Серед них – «пророк психотроніки» Е.К.Наумов, науковці Л.С.Термен, В.С.Гребенніков, знаменитий китайський учений Цзян Кан Чжень (з допомогою генератора біоенергетичних променів, спрямованих на живий плід, він виводив гібридних тварин і птахів), кандидат геолого-мінералогічних наук, оператор-наставник з біолокації З.М.Гречишникова та ін.

А згодом, уже як постійний член секції, я ознайомився з винаходами самого Юрія Ларіонова, які також лягли «золотими цеглинками» у підвалини новітніх знань. Насамперед вони були спрямовані на поліпшення психофізичного стану людини: антистресовий кольородинамічний варіатор, нетоксичний варіатор «живої» і «мертвої» води, нейтралізатор статичних зарядів зі стабілізацією поля тощо. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що Полтавська секція «Біоелектроніка» стала свого часу одним із джерел науки – біоінформатики, яка пояснювала природні процеси на основі енергоінформаційної причинно-наслідкової зумовленості. Після нелегкого шляху становлення ця наука врешті-решт пробила собі шлях – після створення в 1989 році в СРСР «Державного комітету з енергоінформаційних обмінів у природі й суспільстві» на чолі з академіком В.П.Казначеєвим. І Полтава у своєму розвитку в цьому напрямі була чи не на рівних з тодішньою столицею Союзу – насамперед завдячуючи людському й науковому подвигу Юрія Ларіонова.

Євгеній Терещенко,член Національної спілки журналістів України, член президії секції «Біоелектроніка»
Павєл Москалюк, 23.05.2013, 13:331021
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень