18 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Хто проти зниження податків для аграріїв

Більшість громадян розуміють, що держава потребує реформування. Змін потребує і система управління, і економіка. Найбільше зацікавлені в реформах малий і середній бізнес – середній клас, який тільки потроху починає зароджуватися в Україні в цілому, і на Полтавщині зокрема. Але економічні реформи наштовхуються на спротив власників і лобістів великого бізнесу.

Потрібні нові закони, потрібні податкові полегшення, потрібна реальна можливість для детінізації бізнесу. Слід сказати, що вперше за довгі роки усвідомлюють необхідність змін і представники влади. Усвідомлюють і дають добро на найбільш радикальні реформи: зниження фіскального навантаження на бізнес, зменшення ставок ключових для підприємницької діяльності податків і кількості податкових перевірок. Отож не бійтеся, пани-підприємці, ані бюрократа, ані корупціонера – виходьте з тіні та працюйте.

Але тут і виявляється, що найбагатшим і найзаможнішим прозора, проста і чесна система не потрібна. Вірогідно, вони, як раніше, налаштовані лише на особисте збагачення. Причому збагачення за рахунок нещадного викачування ресурсів з української землі й українського народу. А от вкладати гроші в розвиток своєї країни, а тим паче чесно платити податки, вони зовсім не планують.
Якщо дрібний і середній бізнес Полтавської області планованим зменшенням податкового навантаження тільки радий, то справжні акули бізнесу, які отримують багатомільйонні прибутки, готові за будь-яку ціну перешкодити реформам.

Яскравим прикладом того є історія з нещодавньою ініціативою Міністерства доходів і зборів України. Суть проекту полягала у скасуванні акумуляції податку на додану вартість і фіксованого сільгоспподатку для аграріїв. Зокрема йдеться про введення ПДВ за ставкою 7%. Для порівняння, нинішня ставка податку на додану вартість в Україні становить 20%.

Багато хто, і серед них закордонні експерти, зійшлися на тому, що загалом ця ідея позитивна, а зміни допоможуть вітчизняному аграрному сектору стати цивілізованішим, прозорішим і прибутковішим.

Однак такий дійсно добрий намір миттєво викликав хвилю критики. Часто-густо – неконструктивної та необґрунтованої. В Україні розгорнулася масштабна кампанія противників реформи. «Експерти» різного фасону зі сторінок газет і телеекранів намагаються всіляко залякати народ: мовляв, усе це призведе до небаченого подорожчання продуктів харчування. М'ясо, молочна продукція, овочі та фрукти нібито стануть чи не на вагу золота. А зрештою виробники будуть змушені піти з українського ринку, звільнивши його для несумлінних конкурентів і неякісних продуктів.

Невже ситуація насправді така серйозна? Багато досвідчених аналітиків і фахівців аграрного сектору в цьому дуже сумніваються. Можливо, справжня причина критики полягає в іншому. Щоб розібратися, потрібно лише спробувати зрозуміти, для кого є вигідним гальмування реформи, кому вигідно продовжувати фактично грабувати свій народ і селян у тому числі. Для всякого трудівника села не є секретом, що на їхній тяжкій праці десятиліттями наживаються перекупники і великі агрохолдинги. Саме їм вигідно, щоб ситуація на сільгоспринку не змінювалася, щоб вони і надалі могли за копійки орендувати у населення землю і за безцінь скуповувати у селян продукцію. Таким нехитрим способом місцевими олігархами зароблено, а фактично забрано у селян не один мільйон доларів. Погодьтеся, за такі гроші і такі ресурси їм варто поборотися. Можливо, за спинами затятих критиків реформи – не звичайні селяни Полтавщини, а ті самі агрохолдинги, олігархи та перекупники, які рік у рік чужими руками примножують свій капітал. Найчастіше десятиліттями не інвестують ані у виробництво, ані в поліпшення умов праці своїх працівників, ані в розвиток свого регіону, при цьому платять більш ніж скромний навіть за українською міркою фіксований сільгоспподаток.

А тим часом вони заробляють колосальні гроші. За даними Державного комітету статистики, торік підприємства, які займаються рослинництвом, одержали понад 16,5 млрд грн прибутку. Їхня рентабельність становила 21,9%, що часом перевищує показники відомих європейських сільгоспвиробників.

Навіть незначний відсоток цих коштів міг би підтримати бюджет області, відповідно й простого громадянина. Зокрема, це відчули б водії через поліпшення якості доріг. У дитячих садках і школах можна було б проводити планові ремонти без поборів з батьків. Лікарні та амбулаторії отримали б нове обладнання. Натомість ми бачимо лише, що у кількох людей з’являються нові елітні авто та маєтки.

Тарас Григорук
Павєл Москалюк, 13.06.2013, 12:412803
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень