27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

«Ода до радості»

Така назва персональної виставки Руслани Анічиної, члена НСХУ, яка нещодавно відкрилася у Художньому салоні по вул. Жовтневій. Відкрив презентацію виступ струнного тріо, яке Юрій Самойленко, голова ПОО НСХУ назвав «Полтавські віртуози». У складі колективу - Андрій Макуха (альт), артист Полтавського обласного симфонічного оркестру та студентки Полтавського музичного училища Юлія Парака (віолончель), Євгенія Семиділко (скрипка). Вони виконали Л. Бетховена «Оду до радості» та М. Скорика «Мелодію», створивши елегійний настрій на виставці.

Руслана Миколаївна відома в обласному центрі як керівник дитячих образотворчих студій, а ще Анічина займалася арт-терапією. Так, у 1993-1995 рр. вона очолювала студію малюнку при Палаці дитячої та юнацької творчості, у 1998 р. керувала групою творчого самовираження арт-майстерні Клубу «Квітень». Художниця тривалий час була художнім редактором двох журналів: «Петля Нестерова», «Вісник Міжнародної благодійної федерації «Клубний дім». Руслана Миколаївна відома полтавцям, як прекрасний графік, а нині відкрилася нова грань її таланту. « Ця художниця у 90-ті роки ХХ ст. постала на виставках, як самобутній графік, – сказав на відкритті виставки Олексій Петренко, колекціонер, - а пленер у с. Деревки, що на Котелевщині, дав посил до занять живописом… Я вже придбав деякі роботи». На виставці у Полтаві показано 26 живописних робіт, створених у 2013-2015 рр. Три з яких виконані у техніці пастелі – «Кіт Івана Петровича Котляревського», «Великодні сурми» та «Білі ведмеді зустрічають весну на південному полюсі», написані у 2013 р. Руслана Миколаївна зізналася на відкритті виставки, що кіт та сніговик для неї – культові тварини. Більшість творів на виставці «Ода до радості» традиційно складають пейзажі. Проте особливістю цієї виставки є те, що тут показані пейзажі Полтави та області, як, наприклад, «Решетилівські лани» (2014 р.), «Замістя» (2014 р.), «Дендропарк» (2014 р), «Південний вокзал»(2014 р.), «Інститутська гірка» (2014 р.) та інші. Руслана Анічина почала торувати стежку у мистецтво з Полтавської художньої школи, де її викладачем був Григорій Волков, член НСХУ, талановитий педагог і чудовий живописець, графік, котрий відіграв важливу роль в становленні її як художниці. Г. Волков зазначив на заході:» Це моя перша учениця за 35 років педагогічної діяльності. Я перебирав малюнки дітей і знайшов Руслани за 1982 рік, де зображено Хресто-Воздвиженський монастир. На ній вже видно колористичні задатки Руслани… Я чекав усі ці роки доки вона повернеться до живопису. Її картини сповнені романтично-містичних настроїв». Євген Анічин, колекціонер, поділився: « У мене подвійне свято сьогодні. По-перше, моя дружина відкрила виставку у новому амплуа. По-друге, нині втілилася давно задумана ідея – проект арт-місії. Він слугуватиме популяризації творчості полтавських митців не лише на Україні, а й за кордоном. В майбутньому в Полтаві відбудеться дві виставки – «Колір граната» А. Лавренка та «Вечірня сповідь» Г. Волкова».

Потрібно додати, що з творчістю Руслани Миколаївни добре знайомі не тільки полтавці, а й мешканці таких міст, як Київ, Кіровоград, Луганськ, де експонувалися її роботи. Знають її творчість і за кордоном. У 1988 р. Р. Анічина стала призером Всесоюзного конкурсу концептуальної архітектури в м. Вільнюс (Литва), де відзначена дипломом та пам`ятною медаллю, а у 1992 р. нагороджена дипломом Міжнародного конкурсу в м. Лос-Анжелосі (США).

Оксана Кравченко, 22.01.2015, 12:35675
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень