20 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

«Слово пишу»

Наприкінці січня у ПОУНБ відбулася презентація першої книги полтавки Олени Вольвач (Бугай) під назвою «Слово пишу». Це літературно-художнє видання вийшло у світ в ТОВ «АСМІ» у 2014 році., містить у собі проникливі і легко іронічні мініатюри про життя предметів та речей. Передмову до збірки написала Тетяна Луньова. кандидат філологічних наук. Назвала вона її незвично для читача – «Чарівна шкатулка, або декілька слів про книгу Олени Вольвач», та й сама передмова подана досить оригінально. Книга написана двома мовами - по-українськи та по-російськи так само написана й передмова до неї. Читачі не знайдуть тут ніяких відомостей про життя автора, хоча це перша спроба пера для пані Олени. Немає тут і фотографії автора-початківця, а лише дружній шарж художника-карикатуриста Михайла Шлафера, який ілюстрував збірку.

Автор книги Олена Вольвач (дівоче прізвище) закінчила Полтавський державний інститут ім. В,Г. Короленка та Львівську державну консерваторію, має дві вищі освіти – філологічну та музичну. Ольга Іванівна нині викладач і завідувач вокального відділу Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка. Ця книга завдячує своїм народженням Л.Л. Безобразовій, кандидату філологічних наук, яка розробила концепцію збірки та порадила автору взяти псевдонім Оляна. Олена Іванівна бачить казку у повсякденному житті і пише оповідання, афоризми із задоволенням. ЇЇ героями стають: складений гаманець, що має складний характер, калюжа, що любить підмочити репутацію тим, хто з гонором, невгамовна перечниця. Котра пускає перець в очі своїй приятельниці та послужливий кухонний рушник, що вітається з усіма… Олена Іванівна зуміла по-новому побачити звичайне і передати свої емоції читачам, а допоміг їй у цьому життєвий та педагогічний досвід. Наприклад, старий будинок в одній з мініатюр намагається молодитися, і лише балкон п`ятого поверху не приховує свій вік. Ця мініатюра трішки нагадує казку Г.-Х. Андерсена про старий дім, що дає можливість дорослим поринути у спогади про своє дитинство.

Завдяки автору збірки у наше буденне життя вривається свіже повітря здивування і радості від відкриття чогось нового. Автор не робить повчань. Вона іронічна і доброзичливо критична до себе й оточуючих. Це книжечка-скринька, що складається з коротких оповідань та афоризмів і вірша у прозі «Страхи», який у своїй передмові Тетяна Луньова порівнює з поезією Редьярда Кіплінга «Заповідь», вважаючи, що твір нашої сучасниці наближається до нього за силою свого насиченого звучання. едьярда Кіплінга «Заповідь» Олена Вольвач сказала на презентації, що жінка – багатогранна, особлива космічна істота, вона може створити диво, вона несе радість самій собі й оточуючим. А ще поділилася, що хатню роботу розбавляє творчістю, від чого домашня робота стає веселою і творчою.

Вели цей вечір у відділі мистецтв Людмила Чередник, віце-президент Слов`янського клубу, та Тетяна Луньова, кандидат філологічних наук.

Оксана Кравченко, 09.02.2015, 10:51608
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень