13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Скільки полтавці сплачуватимуть за нерухомість

Норма про оподаткування нерухомості вперше з’явилася в Податковому кодексі України з 1 січня 2013 року, нею запроваджувався податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому розмір податку на житло визначався з огляду на житлову площу, а не загальну. Щоправда, уже через півроку на цю норму був введений фактично мораторій, який офіційно обґрунтовували необхідністю часу на формування реєстру платників, неофіційно – великим соціальним невдоволенням.

І от тепер фінансово-економічна криза в країні та необхідність наповнення місцевих бюджетів зумовили повернення уряду до непопулярних ідей попередньої влади щодо справляння податку на нерухомість. Так, Законом України №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено нову версію порядку нарахування та сплати податку на нерухомість. Тож згідно з оновленою ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Під об’єктами житлової нерухомості реформований Податковий кодекс відтепер розуміє будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Із 1 січня 2015 року об’єктами оподаткування також є допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Відповідно до ст. 266.3. ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток. «Старт» нарахування зобов’язань із податку на нерухомість починається для квартири/квартир (незалежно від їхньої кількості) з 60 кв. м, для житлового будинку/будинків – зі 120 кв. м, для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їхніх часток – зі 180 кв. м. Ставка податку за 1 кв. м загальної площі об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних і юридичних осіб установлюється в розмірі, що не перевищує 2% мінімальної заробітної плати на рік, або приблизно 24,36 грн (мінімальний розмір оплати праці станом на 1 січня 2015 року – 1218 грн на місяць).

Однак Верховна Рада дала «добро» місцевим радам на полегшення податкового «тягаря» для людей. Місцеві депутати мають право на збільшення неоподатковуваних площ, а також можуть звільняти від податку незахищені верстви населення. Крім того, орган місцевого самоврядування може зменшити запропоновану законом ставку у 2% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м.

За пропозицією міського голови Олександра Мамая рішенням сесії Полтавської міської ради встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, незалежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості, у розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр бази оподаткування. Базу оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшено:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 90 кв. м;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 200 кв. м.;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 290 кв. м.

Також депутати прийняли рішення встановити ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, незалежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості, у розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Ставку податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, незалежно від місця розташування (зональності), установлено у розмірі 0,2% від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Для вбиралень, погребів і навісів установлена нульова ставка оподаткування.

По транспортному податку встановлено ставку податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а саме легкові автомобілі, які використовувалися до п’яти років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Наталія Вісич, 09.02.2015, 11:511981
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад