21 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

Квіти Ігоря Величка

Людська душа, ніби квітка до сонця, тягнеться до всього прекрасного. Тим більше, якщо його українцям так бракує в період війни на Сході. Тому сьогодні у творчих особистостей ще сильніше виникає бажання відтворити позитив, у літераторів – словом, у художників – пензлем. Саме таким вдумливим та спостережливим є полтавський художник Ігор Величко, для якого квіти є символом краси миттєвої та вічної. Він показує у творах світ під тим кутом зору, якого ми в суєті буднів у нашому урбаністичному сьогоденні і не помічаємо. Нині в час цифрового суспільства фотографічне копіювання дійсності здійснити просто , та попри це нас вабить не копіювання дійсності, а художнє її осмислення. Саме так показує природу рідного краю наш земляк на картинах. Свідченням цього є персональна виставка живопису Ігоря Величка, члена НСХУ, одного з найактивніших учасників українських та зарубіжних пленерів, що працює у Виставковій залі по вул. Чапаєва. Пан Ігор належить до тієї рідкісної категорії людей, котрі не марнують час, а радіють кожній його миті. Його живопис вирізняється динамізмом, гнучкістю, рухливістю, енергією від величавої статичності та музейності українських живописців старшого покоління.

Не знаю, як створюються його картини, але іноді мені здається, що це просто музика квітів у танку фантазії. Його роботи піднімають настрій, заворожують, надихають, додають віри й оптимізму. Розглядаючи його живописні полотна набираєшся позитиву та якоїсь життєдайної енергії, чого нам так бракує у сьогоденні. На виставці показані численні декоративні, насичені кольором натюрморти. За простим, на перший погляд, зображенням квітів, зокрема літніх букетів, відчувається більш значний світ. А саме його безмежність.

Можливо по-доброму позаздрити Ігорю Величку, бо він зберіг гармонію у своїй душі і дає можливість відчути красу світу іншим людям.

Оксана Кравченко, 23.07.2015, 13:052079
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень