18 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Полтавські знавці солов’їної мови

Наприкінці жовтня в нашому краї проходило традиційне післяфінальне засідання ХVI Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», яке вже п’ятий рік очолює Юрій Работін, голова Одеської регіональної організації НСЖУ, заслужений журналіст України, голова журі цього форуму. Цей конкурс щороку збирає все більше учасників поза межами нашої країни. На нього надсилають твори з Білорусі, Великобританії, В’єтнаму, Киргизстану, Китаю, Молдови, Росії, Придністров’я, Словаччини та США, що свідчить про єднальну роль мовного конкурсу.
– Полтава – пуповина духовності нашої держави. 16 років ми сіємо… А сходи – це ви і молодь, котра долучається до нашої справи, – сказав Юрій Анатолійович, відкриваючи захід в аграрній академії. – Я передав книги учасників форуму в найстарішу Олександрійську бібліотеку, що була заснована Птолемеєм II на початку ІІІ століття до н. е. та діяла при Олександрійському музеї в Єгипті. Усе, що ми робимо, – уже світове надбання.

2015 рік став п’ятим у полтавській сторінці історії знавців українського слова. Щороку на форумі наш край представляє третину, а то й майже половину лауреатів, що свідчить про роль полтавців у розвитку української мовної культури. У цьому форумі беруть участь цілими творчими родинами. Цього року наші земляки залишили про себе на згадку в Одесі, де проходить конкурс «Українська мова – мова єднання», не лише книги, а й сім мозаїчних панно, на яких зображені князь Володимир Великий, письменники Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Леся Українка, а ще козак, котрий грає на бандурі, чумак, що везе сіль із Хаджибею, та сузір’я муз на фасаді приміщення Одеської регіональної організації НСЖУ. Усі ці сюжети монументально-декоративних композицій, виготовлених у техніці римської мозаїки, втілюють знакову систему українського історичного та духовного космосу. А створили їх лише за сім днів полтавці – батько Василь і син Богдан Коркішки. Вони – переможці конкурсу, котрі зайняли по праву перше місце в номінації «На видноколі всього світу», а берегиня цієї родини Надія Коркішко – перше місце в номінації «Квітни, мово наша рідна» за збірку поезій «Квітка полинова». Присутні в актовій залі Полтавської державної аграрної академії, де проходив захід першого дня, стоячи аплодували родині Коркішків за таку знакову перемогу на конкурсі й жалкували, що в нашому краї немає книги рекордів, бо ця родина заслужила на запис до неї.

Нині серед переможців форуму не лише журналісти, письменники, краєзнавці, а й художники та цілі талановиті колективи, котрі створили збірки творів до ювілейних дат. Як, наприклад, художньо-краєзнавчий альманах «Цвіт чебрецевий», присвячений 1150-річчю Градизька, що на Полтавщині. Його упорядник Світлана Солона, засновник і голова Градизького поетичного клубу «Чебрецевий цвіт», здивувала своїми краєзнавчими розвідками не лише науковців Полтави, а й мешканців перлини біля моря. Її остання в часі книга «Панночка з локонами» – це літературно-документальний колаж про таємне кохання Тараса Шевченка до дівчини Анастасії, що проливає світло на ще одну білу пляму в особистому житті письменника.

Програма форуму була дуже насиченою. Після нагородження переможців та лауреатів у аграрній академії та чудової концертної програми за участю Олени Білоконь, заслуженої артистки України, учасники відвідали Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» – єдиний серед історико-культурних заповідників України, який входить до міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу (ІАМАМ), що діють під егідою ЮНЕСКО. Наступної днини переможці та лауреати форуму побували на батьківщині Василя Симоненка. Просто на трасі учасників зустріла Інна Скиба, начальник відділу культури та туризму Лубенської райдержадміністрації, котра стала гідом на малій батьківщині Симоненка. Коротке і трагічне життя цього поета ХХ ст. пройшло під гаслом «Я для тебе горів, український народе». Побували в хаті В. Симоненка в Біївцях, де пройшло його дитинство. Нині цей музей – філія Вовчицького районного краєзнавчого музею. Поклали квіти до пам’ятника поету в Біївцях. А ще відвідали літературний музей письменника у Тарандинцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.В.А.Симоненка, де екскурсію провели старшокласники навчального закладу. У конференц-залі школи Юрій Работін передав музею добірку книжок, серед яких унікальне видання – «Щоденник» Тараса Шевченка, а письменники – свої книги. Катерина Кулініч та Зоя Коваленко – спільну роботу, виготовлену своїми руками, де сусідять вишивка та фриволіте, присвячену Кобзарю. А Зоя Коваленко ще й вишиті державні символи України. Усім учасникам форуму на згадку про мандрівку залишився буклет про родинне гніздо нашого безсмертного земляка Василя Симоненка.
Оксана Кравченко, 10.11.2015, 13:072386
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень