10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Лісова скульптура у бібліотеці

Лісова скульптура - це складний тандем природи, фантазії та майстерності людини.

Це сплав любові і гіркоти, надії і безумства, смішного і чарівного, кумедності і первородного гріха. Це своя індивідуальна філософія, самовираження, своє бачення світу у його прадавніх, побутових, історичних і навіть шаманських іпостасях.Виразність робіт деколи не потребують роздумів - вони хвилюють, захоплюють, насолоджують, як наювілейній 10-й виставці робіт Івана Долюка, що наприкінці січня відкрилася у літературній вітальні ПОУНБ ім. І. П. Котляревського.Лісова скульптура пана Івана – це сплав любові і гіркоти, смішного і чарівного, а ще кумедності. Іван Долюк розповів на презентації, що розпочав цим займатися в 1975 році, коли разом із сином Сергієм, котрому було 7 років, поїхав відпочивати до бабусі в м. Хотин Чернівецької області.

- Саме там знайшли під горіхом сучок. –Почав оповідь Іван Петрович. - Не було ніяких інструментів і довелося ножем та викруткою вибирати гнилу середину, а переферійна частина виявилася здоровою. Сучок виламався і було сідло. Окремо з гілочки зробив голову. Посадив її у сідло. Пізніше цього вершника оснастив сучасною технікою – навушниками. Поступово він став копилкою. Коли накопичується багато копійок, то ми знімаємо навушники і забираємо монетки.І от вже 40 років я цим займаюся. Моя дружина Ніна Георгіївна, з якою прожили разом 50 років, виростили трьох дітей і виховуємо чотирьох онуків, із розумінням ставиться до мого гоббі.

Галина Вовченко, провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності бібліотеки, ознайомила присутніх з літературним доробком винуватця свята, адже Іван Петрович – автор книг: «Протокол століття» (2004 р.), де в поетичній формі подана історія родини; «У колі друзів і рідних» ( 2010, 2011, 2015 рр.) та збірки поетичних етюдів і загадок для школярів-ерудитів «Я тебе знаю»(2014 р.). А ще Галина Василівна зупинилася на поетичній спадщині Івана Петровича, вірші якого багато років друкувалися у газетах» Трудова Полтавщина» та «Полтавська думка». У авторському виконанні присутні на заході почули гумористичні та патріотичні вірші Долюка. На вечорі відбувся й дебют пісні «Кульчинський вальс» на слова Івана Долюка, музику написав Володимир Сліпак, заслужений діяч мистецтв України. Ця пісня присвячена рідному селу Івана Долюка на Хмельниччині. ЇЇ прекрасно виконала Віра Мотчана. На заході прозвучала ще одна пісня на вірші винуватця свята «Танго чарівних літ».

Найбільшу зацікавленість серед учнівської читацької аудиторії викликала виставка, що розкрила свою індивідуальну філософію, самовираження, своє бачення світу у його прадавніх, побутових, історичних іпостасях. Споглядаючи цю виставку, учні Полтавського багатопрофільного ліцею № 1 імені Івана Котляревського не размали змогу зловити себе на двоякому відчутті. По-перше, це приємно і цікаво, небуденно, однак, серед великої кількості робіт, а їх показано понад 40, є і такі, що запрошують до роздумів, наприклад, присвячені філософським категоріям, як « Дружба», «Страх» та Свобода», а ще «Політик». Є тут і міфічні та казкові персонажі, як « «Лісовичок», «Соловей-розбійник». Вони самі по собі означають щось велике, незвідане, таємне. До речі, із ними можна познайомитися і за допомогою буклету «Чарівна лісова скульптура», про який йшла мова на заході.

Завітати на виставку до затишної і зручної зали – це потрапити у загадковий дивосвіт лісової феєрії.

Оксана Кравченко, 26.01.2016, 13:191098
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад