10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

«Стогнали крути і молився вітер, цілуючи скривавлені сліди»

Так назвали співробітники відділу обслуговування користувачів ПОУНБ ім. І. П. Котляревського. Який очолює Ніна Климко, годину пам`яті, що присвячена подвигу героїв Крут. Вона 28 січня відбулася для учнів Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського, професійного ліцею транспорту № 3, електротехнічного коледжу у літературній вітальні бібліотеки.Понад 90 років тому історія України закарбувала на своїх скрижалях новий символ, який став невід'ємною складовою генетичної пам'яті українського народу.

- Цей символ — Крути!Бій під Крутами – бій, що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року між більшовицькими військами Михайла Муравйова та об’єднаними військами юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка під час наступу на Київ військ Муравйова.Перед військами Аверкія Гончаренка стояло завдання затримати наступ на Київ більшовицьких військ, в той час як головні українські військові сили на чолі з Симоном Петлюрою вирушили на Київ придушувати повстання на заводі "Арсенал", - розповіла на заході Лариса Лисенко, головний бібліотекар відділу, яка вела годину пам`яті.

На заході молодь ознайомили з такими особливостями битви під Крутами, які можнавиділили з-поміж інших військових конфліктів того часу :по-перше, - участь у битві студентів, які не мали попереднього військового досвіду (116 бійців Студентської сотні), по-друге, величезна чисельна перевага більшовицького війська (500-600 воїнів під командуванням А. Гончаренка і до 6 тисяч воїнів під командуванням М. Муравйова), по-третє великі втрати української сторони, а також те, що війська Муравйова все-таки вдалось затримати і виграти час для підписання Брестської угоди.Про це оповідав документальний фільм »Герої Крут» (2008 р.), автором і режисером якого є Тимур Барутов, журналіст. У ньому використані документальні матеріали, зокрема спогади учасника бою Аверкія Гончаренка, тоді сотника, який після 1 Світової війни жив у Західних країнах, потім у США. Саме цей сотник оприлюднив правдивий перебіг подій бою, що тривав лише один день біля станції Крути. А також у стрічці показано сучасну реконструкцію того бою, де лінія фронту розтяглася на 5 км, а лінія оборони – на 3 км. Показ стрічки став можливим завдяки Тетяні Гусар, бібліотекарю 1 категорії цього відділу.Також на заході учні ознайомилися з літературою із фондів бібліотеки на бібліографічному огляді , який провела пані Лариса по книжковій виставці під назвою « Це було під Крутами».

Багато письменників ХХ ст. і в наш час зверталися і звертаються до цієї трагедії. Так, Антонич Богдан-Ігор звертається у творі « Крутянська пісня» до наших сучасників :» Спом'янімо в пісні славу Крутів, найсвятіше з наших бойовищ! Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє. Підіймімо наші душі ввиш!». «І рішились на смерть — три сотнінеопалених в битві жертв, — їхній подвиг — то клич Господній, а не просто жертовний жест». - Написав Гнатюк Іван у вірші « Крути». Павло Тичина розповів як поховали героїв Крут : «На Аскольдовій могилі поховали їх — тридцять мучнів-українців, славних молодих...На Аскольдовій могилі український цвіт! —по кривавій по дорозі нам іти у світ».На заході учні вище названих навчальних закладів читали вірші сучасних поетів про цю трагедію.

Треба додати, що довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох сторін. Починаючи від твердження Муравйова, що він два дні відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під проводом Петлюри, до збільшення кількості загиблих до 500 чоловік (або навіть до тисячі в деяких українських емігрантських колах). Насправді Муравйову знадобилося два дні, щоби відремонтувати залізницю і зорганізувати свої сили. Щодо точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їх кількості ще й досі немає — за свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250—300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.В радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники чи просто замовчувалися. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку розбили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва. З часу подій вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест.Від того часу були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. Тільки 2000 року архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проектуванням пам'ятника. 2006 року Меморіал пам'яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили за участі Президента Віктора Ющенка. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка. «Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам`ять на віки вічні», - написав Михайло Грушевський.Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію країни, це був початок нової доби і початок нашої визвольної революції.

Оксана Кравченко, 04.02.2016, 11:281202
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад