10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

У калейдоскопі танців

Cеред різноманіття заходів, запропонованих відділом мистецтв ПОУНБ ім. І. П. Котляревського. Помітно вирізняється вечір, присвячений танцям народів світу. По-перше, такого у бібліотеках обласного центру ніколи не було. По-друге, на заході відбувся вдалий дебют групи «В ретро лише «Дівчата». Керівник цієї танцювальної групи добре відома читачам бібліотеки, адже Людмила Сотник 25 років свого життя віддала Заслуженому ансамблю пісні і танцю України ім. В. Міщенка «Лтава» Полтавського міського будинку культури. Спочатку була солісткою, а після хвороби перейшла у танцювальну групу. 8 років тому створила танцювальну групу «Полонез», де вивчають історію бального танцю.

-Я сама – народник, - мовила Людмила Олександрівна. – Працюючи з колективом «Полонез», де класичні танці минулих століть, хотілося динаміки, руху, подиху сучасності. Саме так виник задум створення групи «В ретро лише «дівчата», де зібралися наймолодші танцюристки. У травні нашому колективу виповниться рік. Перший концерт ми показали у грудні 2015 року у Горбанівському геріатричному будинку, де нас добре зустріли. Плануємо їздити полтавським краєм і через танок нести людям позитивні емоції і ознайомлювати з танцями народів світу. Танець - цей вислів думки і почуття засобами умовних рухів - жестів і поз. Він виповнюється під музику, з якої черпає свій зміст. Танець у житті, і життя танців нерозривно пов'язані. Танець - не самоціль, а засіб висловлення думок та почуттів, хвилюючих людину. Він виголошує те, що ховається у затінках підсвідомості і допомагає позбутися психологічного дискомфорту. Адже ми не завжди зважуємося зізнатися собі, й оточуючим у своїх відчуттях. Проте любов, ненависть, співчуття, захоплення можна передати через танець. Танці іноді лікують душу краще, ніж слова,що дуже актуально в наш кризовий час. Танець не покликаний відображати то погане, що є у нашому житті, нехай навіть у замаскованій прикрашеній формі.

На вечорі полтавці побачили італійську «Романеску», естрадний танок «Дозвольте запросити», єврейський «Сім-сорок», циганський «Циганський двір», бальний танок, популярний у Венгрії... Читачі навіть не здогадувалися, дивлячись на прекрасні костюми танцюристок, що їх дизайнером стала Людмила Сотник, яка власноруч пошила їх для сімох жінок, якими захоплюється і гордиться. Погодьтеся таке ставлення не часто зустрінеш у творчому колективі. А ще цягрупа на відміну від всіх інших танцювальних колективів надає можливість розкритися талантам учасниць не лише в царині танців, а й поезії, гумору та пісні. Адже на вечорі прозвучали вірші Ліни Костенко, гуморески Павла Глазового та інших українських письменників, а також низка українських народних та естрадних пісень, що свідчить про багатогранність учасниць нового колективу, який читачі зустрічали гучними оплесками.

Танцюйте! Ви станете довіряти собі, відчуєте спрагу життя - бо коли можна красиво рухатися, отже, можна красиво жити!

Іван Мольченко, 04.02.2016, 11:311168
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад