18 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Як читати театр?

У малій залі Полтавського академічного обласного театру ляльок минулої неділі відбувся цікавий проект для молоді. Це театральний проект під назвою «Без кордонів», складовими якого були лекція «Театр як текст. Чи треба вміти його читати?», перегляд вистави «Лети» та обговорення.

Цей проект покликаний поєднати досвід та стимулювати до обміну ідеями діячів театру. На захід прийшло багато студентів та самодіяльні режисери Полтави. Ганна Василевська, доктор мистецтвознавства, професор Київського національного університету театру кіно і телебачення ім.Карпенка-Карого, провела змістовну й цікаву лекцію.

– «Чи треба вміти читати театр?». Цей вислів прозвучав понад 50 років тому як постановка наукового питання, – сказала Ганна Іванівна, розпочинаючи лекцію. – У 1977 році у Франції вийшла книга Анни Юберсфейтльд під назвою «Читати театр». За ці роки вона перекладалася різними мовами, однак українською досі не перекладена. Нині ускладнюється естетика театру. Театр сьогодні перейшов із сфери чуттєво-емоційної у сферу інтелектуального видовища. У книзі розбираються твори класичної драматургії, особливе місце займає творчість Шекспіра.

Ганна Іванівна ознайомила присутніх з основними положеннями книги, сучасною драматургією, де в театрі господарює режисер, а також зробила детальний аналіз творів української класики. Вона розповіла про знакові постановки в Україні як культового режисера Дмитра Богомазова «Воцик» та «Сон літньої ночі». Також зупинилася на п’єсі «Олеся» режисера Дмитра Лазорка. Показала їх відмінність, оригінальність і незвичність. Зробила порівняльний аналіз роботи двох непересічних режисерів: Кшиштофа Варліковського, польського театрального режисера, та Тамари Трунової, яка стала лауреатом І Всеукраїнського фестивалю молодої української режисури ім.Леся Курбаса в номінації «Елегантність режисерської форми». Ганна Іванівна показала, що читати театр треба, можна це робити, хоча й складно. Професор довела своєю лекцією, що колективне переживання чогось індивідуального стає історією нашої свідомості.

Молодь із зацікавленням подивилася виставу «Лети», поставлену за п’єсою відомого американського драматурга і сценариста Леонарда Герша «Вільні метелики», що написана у 1969 році й тоді ж поставлена на Бродвеї. До речі, витримавши кілька поновлень і вводів, постановка йшла там відтоді 1128 разів. Цей твір і сьогодні залишається популярним і продовжує своє сценічне життя на багатьох сценах у різних країнах, бо, попри ненав’язливу комедійність, легкість, гумор та прекрасно виписані діалоги, зачіпає вічно актуальні проблеми нашого життя, співіснування, пов’язані з проблемою батьків і дітей. Треба додати, що постановку, сценічне та музичне вирішення зробила наша землячка Богдана Орлеанова. Після вистави відбулося жваве обговорення. Отож полтавці отримали задоволення і від самої лекції, і від вистави, зробивши власні відкриття…
Оксана Кравченко, 17.02.2016, 13:302394
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень