23 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Як «захищали» Шевченка в хаті Котляревського

У переддень 155-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі пригадалась одна історія, пов’язана з пам’яттю про українського генія. Вона трапилась уже досить давно в хаті-музеї Івана Котляревського: може, сім чи й десять років тому. З одного боку вона повчальна, з іншого – дуже оптимістична й приваблива за своєю суттю.

Чудовий розніжений ранок, коли все ніби завмерло від тиші, сонця й літа. А в музеї-садибі Котляревського, що поблизу Білої альтанки, розпочинається робочий день.

Ось уже й перша екскурсія з’явилась – відпочивальники із санаторію Бермінводи, з-під Харкова. Авторка цих рядків, познайомивши гостей із садибою, запросила їх до будинку письменника. Розповідаю про найцінніші реліквії, що дійшли до нас від початку ХVІІІ ст., і насамперед про автентичний сволок, на якому кирилицею вирізьблено дату забудови хати – 1705 рік, згадую про гостини Тараса Шевченка на землі Котляревського влітку 1845 року, про виконаний аквареллю ескіз, про те, що Тарас Григорович заходив до кімнат, оглядав їх. Прохопилася про те, що в російськомовній повісті «Близнецы», написаній у засланні орієнтовно 1855 року, Шевченко перемістив історичний сволок із кабінету до кухні та й дату спорудження цієї оселі вказав не зовсім правильно – не 1705-й, а 1710 рік. Можливо, призабув, адже минуло цілих десять літ відтоді, як бачив цю балку, та й цифри – не звичні нам, арабські, а позначені кирилицею, де кожній літері відповідає числовий знак. Урешті-решт повість Шевченка – художній твір, де автор зовсім не зобов’язаний дотримуватися достеменної точності. На цих простих і буденних для нашого музею словах, які ми в різних інтерпретаціях повторюємо щодня в екскурсіях, пролунав грізний (без перебільшення!) голос: «Шановна!!! Та як ви смієте!!! Що ви собі дозволяєте!!! Хіба Шевченко міг помилитись?!».

Один із екскурсантів, вийшовши перед групою, почав голосно та гнівно нарікати на те, що ми неправильно прочитали первинний текст на сволокові, що ми не знаємо відповідності літер числам у кирилиці, і взагалі… «там, де ви бачите букву «Є», вирізьблена «фіта», отже, правда Тараса Григоровича, а ви помиляєтесь. І всі до вас помилялись. А в Шевченка помилки бути не може».

На моє коротке зауваження, що цей прецедент широко відомий та десятки разів описаний у наукових джерелах, відвідувач жодним чином не відреагував. Я попросила почекати завершення екскурсії, пообіцявши дати всі вичерпні пояснення.

Тоді мені здалося, що подальша розповідь про інтер’єри дому Котляревського, літопис долі поета вже нікого дуже не цікавили. Чекали коментарів до сволока, тексту.

А я, як у лихоманці, намагалась пригадати, яке число співвідноситься у кирилиці з «фітою». Хоча це й не мало суттєвого значення в тій ситуації.

Такою винятковою увагою, як у цій екскурсії, не так часто обдаровують нас відвідувачі: кришталева тиша. Вони стояли, як свічечки. І чекали: що ж вона казатиме.

Та й мені було цікаво: ситуація досить проста, але зовсім не банальна. Не банальна тому, що в нашій гуманітарній царині доводилося звертатися до математично точних доказів.

Коли по завершенні розповіді я запросила повернутись до кабінету письменника і поглянути ще раз на балку, усі з неабияким піднесенням щільним натовпом рушили туди. Іще раз пояснила, як треба читати літери дати на сволокові – «А» (1000), «Ж» (700), «Є» (5). І що остання літера «Є» – це зовсім не «фіта», бо в тексті сволока бачимо повний аналог у способі накреслення літери «Є» «создася домъ сєй…».

Гнівний екскурсант більше нічого не говорив. Здається, йому було прикро.

На перший погляд, нічого особливого. Ну трохи не порозумілись. Буває.

Найголовніше тут – у ставленні до Шевченка. Насправді той відвідувач у святій простоті чесно захищав Шевченка, його правоту, його істинність, його непогрішимість.

Часто згадую цей вияв такої нештучної, справжньої любові й віри слову та духу Тараса Шевченка. Ставлення до нього як до великого праведника, за котрим немає «зерна неправди».

Євгенія Стороха, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І.П.Котляревського
Іван Мольченко, 19.05.2016, 13:232503
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень