Сергій Назаркін… Після цих слів полтавським газетярам уже нема потреби щось пояснювати. Адже вклад Майстра у фотожурналістику за останні 30 років важко переоцінити. Напрочуд плідними були його роки роботи у «Вечірній Полтаві», а особливо у «Полтавському віснику», де дуже активно і органічно почав поєднувати суто газетярські справи з виставкою діяльністю, яка зазвичай була продовженням журналістської. Адже про ті чи інші визначні події у місті полтавці нерідко дізнавалися не лише зі шпальт «Полтавського вісника», але й зі світлин «летучих фотовиставок» Сергія Назаркіна, які з’являлися навіть у вітринах магазинів чи підземних переходах.
Майстер є автором і численних персональних фотовиставок. Не лише у Полтаві, але й у столиці. Його роботи опубліковані в численних фотоальбомах, альманахах і каталогах. Сергій Назаркін – лауреат багатьох міжнародних і всеукраїнських виставок та конкурсів. Однак свою діяльність ніколи не обмежує рамками власного творчого доробку. Оскільки, як голова Полтавської обласної організації Національної спілки фотохудожників, плідно працює і в царині популяризації творчості своїх колег, серед яких не лише місцеві фотохудожники та знані столичні автори, але й талановиті початківці. За плідну культурно-просвітницьку діяльність Сергій Назаркін нагороджений багатьма відзнаками, є президентським стипендіатом в галузі культури і мистецтва.
І ось цими днями у Художньому салоні Полтави відкрилася чергова фотовиставка Сергія Назаркіна, присвячена його 65-річчю. Називається вона «1/125», хоча молодому поколінню прихильників фотосправи, де за тебе все вирішує техніка, ці цифри й залишаються «тера інкогніта». У переносному ж розумінні можна цілком справедливо говорити, що на виставці не представлено й 1/125-ї частки багатющого доробку автора.
– Я, наскільки це було можливо навіть у рамках даного приміщення, намагався представити якомога ширшу тематику власних робіт, – говорить Сергій Назаркін. – Це і портрети, пейзажі, репортажна зйомка, спортивні події, а точніше футбол, адже, працюючи у «Полтавському віснику», матчі нашої «Ворскли» ніколи не пропускав. Завдяки роботі в газеті завжди був, як кажуть, в епіцентрі ситуації, тож доводилося знімати і президентів країни та прем’єрів під час візитів до Полтави, і інші знакові події в житті міста. Частина представлених світлин ще у чорно-білому виконанні, що для сучасної фотографії не досить характерно, але, на мою думку, виглядає модерово, характеризуючи і ті часи та умови, в яких працювали майстри мого покоління. Адже за плечима уже понад 40 років роботи! Виставку назвав «1/125», оскільки більшість цих фотознімків зроблено саме з такою витримкою.
Відкриття виставки зібрало друзів і близьких Сергія Назаркіна, колег і, звісно ж, героїв його робіт. Вітали митця член правління обласної організації Національної спілки журналістів Віталій Скобельський, заслужений художник України Микола Підгорний, народний артист України Герман Юрченко, член Національної спілки фотохудожників Юрій Ширай, академік Сергій Безшапошний та інші.
З вітальним словом звернувся і депутат міської ради Андрій Матковський:
– Дивишся на ці знімки і дуже приємно згадувати події, свідком яких був і сам – і десять років тому, і двадцять… Побачив тут і портрет свого батька, якого вже багато років нема з нами, і фотографії багатьох ветеранів Другої світової, з якими був добре знайомий і які теж відійшли уже в кращі світи. Але завдяки таким майстрам як Сергій Назаркін ми повсякчас будемо згадувати добрим словом цих людей. Його роботи – це своєрідний літопис Полтави за роки незалежності, наша новітня історія. Тож хочеться побажати автору, аби ця сорокова виставка стала лише черговим етапом у його творчому житті!
Редакція «Полтавського вісника» приєднується до вітань Сергію Назаркіну, який тривалий час плідно працював у нашому колективі. Зичимо йому наснаги і творчого неспокою, хай 1/125 ніколи не підводить!
