×

109-й: тепло пішло, але чи буде тепло?

Біди жителів так званого 109-го мікрорайону Полтави почалися
відтоді, як турбомеханічний завод, ставши приватним підприємством, почав відмовлятися від об’єктів соціальної сфери, зокрема й житлового фонду. Проте котельня підприємства
ще деякий час опалювала будинки на навколишній території, але у
квітні 2019-го газопостачальне підприємство відключило її через
борги, які сягали тоді ледь не 10 млн грн. Відтоді вже друга зима стає
для місцевих жителів справжнім стихійним лихом. Навіть після того,
як торік створили підприємство «Полтаватепло», аби «гріло»
мікрорайон, доки модернізують котельню «Полтаватеплоенерго»
на вулиці Квітучій. Та й цього року до початку опалювального сезону
«контора обіцянок» (як називають підприємство місцеві жителі) не
встигла вчасно запустити котельню. Тож і нині критична ситуація повторилася…

«Прийдемо грітися з шинами…»

31 жовтня жителі мікрорайону у відчаї буквально кинули владі білу рукавичку, перекривши вулицю Зіньківську в районі зупинки «Інститут зв’язку».

Наступного дня вони пригрозили прийти «погрітися до Мамая» і слова свого дотримали: у понеділок з півсотні протестувальників зібралися вже під стінами міськради. Щоправда, найрадикальніші з
них погрожували прийти і до міського голови додому, але вже з автомобільними шинами: «Будемо грітися ними там, якщо влада й надалі намагатиметься заморозити нас у власних квартирах».
– Обурює те, що з кожним роком ситуація у нас лише погіршується, – говорить Ірина Наумчук. – Таке враження, що влада ніби уже й звикла, що люди без тепла, і нікому ми не потрібні. Нам усе
лише обіцяють і обіцяють, що відновлять роботу нової котельні, але насправді дій ніяких. А ми продовжуємо мерзнути і вже нема сил це терпіти. Тож люди й справді готові боротися за свої права всіма
можливими способами.

Голова кооперативу «Ротор» Валерій Горобець важає, що всьому виною службова недбалість чиновників: «Адже підготовка до нового опалювального сезону має починатися одразу після завершення попереднього – буквально наступного дня. У нас же все відтягують, відтягують… А тоді знову виникає ситуація така, як тепер, коли все
доводиться вирішувати у пожежному порядку. Тим
часом усе можна було зробити влітку, про все домовитися, все підготувати, і нині не було б цього…

Підтримати мітингувальників і вислухати їхні претензії прийшли й депутати міськради Юлія Городчаніна, Олександр Івахов, Ігор Петріченко, Юрій Бражник. З’явився там і заступник гендиректора «Полтаватеплоенерго» Ігор Процай. Проте мітингувати під стінами міськради людям довелося недовго, оскільки невдовзі їх запросили до сесійної зали на зустріч з керівництвом міста.

Мамай: «Якщо не буде тепла, я разом з вами вийду перекривати вулицю…»

Тут з’явилися і міський голова Олександр Мамай, секретар міськради Андрій Карпов, заступник міського голови з питань ЖКГ Євген Ричка,
директор «Полтаватепло» Олександр Пороскун.
«Заселфившись» на робочих місцях депутатів, люди знову почали виказувати свої претензії керівництву. Найбільше, звісно, дісталося самому міському голові: «Ми за вас голосували, а тепер
сидимо в холодних квартирах!».

Кілька разів Олександр Мамай поривався щось пояснити, але більше кількох слів сказати йому не давали:

– Ми зараз говоримо про опалення, а в нас з весни і гарячої води нема! Доводиться з каструлями та чайниками бігати, а як же бути старим
людям? Як купати малих дітей?

– Ось сидять перед нами здорові дядьки. Як вони туди потрапили, ми всі чудово знаємо. Але нині вже 1 листопада, а ви не відірвали свої задні мости від стільців і не пішли до людей? Я не розумію ваші тендери, ваші угоди, я розумію одне-єдине – у мене в хаті 14 градусів тепла. Тому нам непотрібні ваші папірці – нашому великому
мікрорайону потрібне тепло!

– Відривайтеся від крісел, збирайте своїх інженерів, ідіть на котельню, дивіться на труби… І якщо не можете організувати, то самі беріть у
руки скловолокно й обкручуйте їх, щоб хоч того тепла не втрачати.

Давши людям можливість виговоритися, Олександр Мамай укотре попросив вислухати і його:
– Якщо завтра до вечора вам не включать опалення, я піду перекривати дорогу разом із вами. Але спершу хочу пояснити ситуацію. Ще в лютому ми спілкувалися з головою правління
«Полтаватеплоенерго», і вони тоді ухвалили рішення добудовувати котельню на Квітучій. На це потрібно 70 млн грн, але ми домовилися, що витрати будемо ділити навпіл – 35 млн дає область і стільки ж місто. Ми вже готові були виділити ці кошти, «Полтаватеплоенерго» оголосило конкурс, потім ці торги невідомо чому скасували. Тим часом у червні я дізнався, що вони нічого будувати й не збираються в цьому році. Збираються в наступному. Тож ми почали ремонтувати й приводити до ладу котельню турбомеханічного заводу. Однак державні експерти забракували старі котли. Новий котел був куплений попередньою владою, але, щоб його запустити, треба купити пальник, перехідники, зробити автоматику. Коли
я зрозумів, що нічого не робиться, ми прийняли рішення самостійно відремонтувати цю котельню. Олександр Пороскун гарантує, що до 1 грудня вони її включать. Сьогодні я спілкувався з головою ОДА Олегом Синєгубовим, домовилися, що після обіду підпишемо меморандум між містом і областю. Ми з міста погасимо борги перед «Полтаватеплоенерго», і вже сьогодні під вечір у вас буде йти тепло.

Ігор Процай запевнив, що вони готові подавати тепло жителям 109-го, однак усе впирається в кошти. Цю тему він розкрив майже в стилі відомого героя з роману «12 стільців»: вранці гроші –
в обід тепло, в обід гроші – ввечері тепло… Але гроші наперед!

Міська рада виділила на це 16 млн грн, з яких 4 млн грн якраз і піде на погашення попереднього боргу перед «Полтаватеплоенерго», ще
5 млн грн – постачальнику газу, 1 млн грн – на реконструкцію котельні і 6 млн грн для закупівлі власне газу. Якщо ж тепловики не впишуться в ліміт, то газ доведеться купувати за значно
вищою за пільгову ціною, а відтак схема може рухнути. Щоправда, чиновники запевняють: на споживачах це жодним чином не позначиться, бо «розкошелюватися» вкотре доведеться міському бюджету.

«Полтаватеплоенерго» уповноважене заявити…

Від ранку вівторка, 2 листопада, «Полтаватеплоенерго» розпочало постачати тепло до мереж 109-го мікрорайону. Згідно з договором,
який укладено із ТОВ «Полтаватепло», ця співпраця триватиме до 1 грудня цього року. У зв’язку з ситуацією, що склалася, прес-служба
«Полтаватеплоенерго» оприлюднила таку заяву:

«Відучора фахівці «Полтаватеплоенерго» розпочали реалізовувати комплекс заходів, що дозволять забезпечити теплом жителів 109-го
мікрорайону Полтави. Подали теплоносій до мереж цього району і розпочали процедуру закупівлі додаткових обсягів газу, необхідних для опалення осель 5,5 тисяч полтавців.

Оскільки ні «Полтаватеплоенерго», ні обласній державній адміністрації та обласній раді так і не вдалося переконати НАК «Нафтогаз України» у тому, що ці обсяги газу будуть спрямовані на надання послуг населенню, вартість додаткових об’ємів
блакитного палива комерційна, яка для листопада
поточного року становить 36,4 грн за кубічний метр.
Договором «Полтаватеплоенерго» із ТОВ «Полтаватепло» передбачено необхідність проведення 100% передоплати вартості теплової
енергії, що надходитиме до мереж 109-го мікрорайону. Ця умова має забезпечити для «Полтаватеплоенерго» можливість придбати необхідні обсяги блакитного палива. Однак передоплату
від «Полтаватепло» полтавські теплоенергетики так і не отримали. Отже, для закупівлі додаткових обсягів природного газу підприємство
вимушене залучати кредитні кошти. Попри це, «Полтаватеплоенерго» пішло на такий крок саме через розуміння справді катастрофічного становища з опаленням, у якому вимушено перебувають жителі 16 багатоповерхівок мікрорайону».

1 листопада був підписаний меморандум
між міською владою, Полтавською ОДА і Полтавською обласною радою. У ньому передбачено, що збитки, отримані комунальним
підприємством «Полтаватеплоенерго» при забезпеченні теплом жителів 109-го мікрорайону, мають покривати з міського бюджету.
Залишається лише сподіватися, що жителям 109-го не доведеться спати в кожухах.

Але проблема залишається. І вона не в теплі, не в газі, а в людях. Точніше в чиновниках, які продовжують працювати як герої відомої
байки про Лебедя, Рака і Щуку. «Схема», звісно, дуже вигідна для них самих, бо раптом що – крайнього не знайдеш. Навіть за умови,
що, як і в нашій історії, вони двічі наступлять на одні й ті самі граблі. От тільки гулі від цього набивають не самі чиновники, а люди.