×

20 жовтня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

Щорічно, 20 жовтня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. Цей День покликаний привернути увагу громадськості до проблем профілактики, раннього виявлення, діагностики, своєчасного та якісного лікування, а також реабілітації пацієнтів.

Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку понад півмільйона жінок у всьому світі помирає через цю недугу. Однак хворіють на рак грудей і чоловіки.

За даними Національного канцер-реєстру, захворюваність на рак молочної залози в Україні за 2020 рік склала 54,5 на 100 тисяч жіночого населення. В Полтавській області захворюваність перевищує цей показник по Україні і складає 61,4 на 100 тисяч жіночого населення. Серед інших областей країни Полтавська область посідає 9 місце по захворюваності на рак молочної залози. За 2020 рік в області зареєстровано 456 нових випадків на рак молочної залози у жіночого населення і 5 випадків раку грудної залози у чоловіків. Третина всіх випадків – у жінок віком від 25 до 55 років (34,4%). За даними канцер-реєстру КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради» за 2020 рік хворі на злоякісні новоутворення молочної залози за стадією онкологічного процесу розподілилися: І-ІІ стадія – 66,5%, занедбана стадія (ІІІ-IV) – 32,3%. Таким чином, майже кожній третій жінці рак грудей діагностують на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

 Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії – у 95% жінок, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок.

Фактори ризику захворювання на рак молочної залози:

  • родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
  • відсутність вагітностей та пологів;
  • перша вагітність у 30 років і старше;
  • вік старше 40 років;
  • ранній початок менструацій – у віці до 12 років;
  • пізня менопауза – після 55 років;
  • безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
  • цукровий діабет;
  • надмірна вага та ожиріння;
  • куріння;
  • зловживання алкоголем;
  • гіпертонічна хвороба;
  • перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
  • вплив радіації.

Якщо жінка має кілька факторів ризику, вона повинна перебувати під спостереженням лікаря-мамолога і сімейного лікаря. Проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо того, як часто вам потрібні профілактичні огляди – це залежить від вашого віку та факторів ризику, що можуть вплинути на розвиток раку.

Всім жінкам рекомендується щомісяця проводити самостійне обстеження молочної залози на 7-14 день менструального циклу наступним чином: встати перед дзеркалом спочатку з опущеними руками і добре оглянути груди, а далі оглянути груди з закладеними за голову руками. Слід звернути увагу на зміну форми або розміру, на почервоніння і припухлості ділянок шкіри молочної залози, втягування або випуклість ділянок шкіри, на втягування сосків і наявність виділень з них. Далі потрібно лежачи промацати груди круговими або вертикальними рухами і звернути увагу на ущільнення в товщі залози, наявність пухлиноподібних утворень і хворобливі відчуття. А також при піднятій і опущеній руці потрібно перевірити пахвову область на наявність збільшених  лімфатичних вузлів.

Рак молочної залози на ранніх стадіях (І-й та ІІ-й) має безсимптомний перебіг і не завдає болю. Але існують симптоми, що мають викликати певну насторогу і змусити звернутися жінку до мамолога.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

  • кров’янисті виділення з грудей;
  • втягнення соска, деформація ареоли;
  • зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
  • ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
  • ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
  • збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Діагностика раку молочної залози починається з огляду у лікаря-мамолога. Лікар перевіряє тканини молочної залози, а також лімфатичні вузли  пахвових та надключичних ділянок на наявність їх збільшення або інших відхилень від норми. Після цього визначається подальший план інструментального обстеження, який є індивідуальним для кожної пацієнтки. Молодим жінкам рекомендується УЗД молочних залоз. Жінкам старше 40 років починати обстеження варто з мамографії. Вибір між УЗД і мамографією для кожної пацієнтки здійснюється із врахуванням багатьох параметрів, факторів ризику і т. п. Може бути призначена магнітно-резонансна томографія (МРТ) молочних залоз (наприклад, жінці молодого віку з високим ризиком раку).

Якщо при пальпації молочних залоз  або на УЗД чи мамографії виявлені підозрілі осередки, проводиться біопсія – забір зразків тканини. Сучасна медицина дозволяє виконати маніпуляцію під контролем УЗД, мамографа або МРТ, що підвищує її точність і безпечність. Біопсія робиться під місцевим знеболенням і є доволі безпечним методом. В Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері використовується BARD-система для проведення трепан-біопсії, що забезпечує забір тканини для гістологічного дослідження і дозволяє встановити діагноз із високою точністю. Крім того, мамограф, що використовується в Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері, дозволяє проводити стереотаксичну біопсію новоутворень молочної залози під рентгенівськім контролем. Це значно розширює можливості діагностики захворювань молочної залози. За допомогою стереотаксичної біопсії лікар може отримати верифікацію непальпованих злоякісних новоутворень, розмір яких менше 1 см. Зразок тканин,  отриманий при біопсії, направляється в патогістологічну лабораторію, щоб визначити, чи є новоутворення злоякісним. При підтвердженні діагнозу, також визначається тип ракових клітин, ступінь їх диференціювання. Обов’язковим є імуногістохімічне дослідження, що виявляє наявність гормональних рецепторів  (естрогену, прогестерону), білку HER2neu. Весь цей  діагностичний комплекс дозволяє скласти індивідуальний план лікування для кожної пацієнтки.

Провідним закладом в Полтавській області для діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із злоякісними новоутвореннями молочної залози є КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради». Сучасне діагностичне обладнання, висококваліфіковані лікарі-онкологи зможуть своєчасно встановити правильний діагноз, призначити і провести комплексне лікування, тобто оптимальне поєднання хірургічного, хіміотерапевтичного та радіотерапевтичного методів, які забезпечать успішний результат, як онкологічний так і естетичний.

Василь Кир’ян, завідувач хірургічним відділенням  КП «Полтавський обласний  клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради»