Підсумки 125 етапу вікторини «Знаю Полтаву»
Фото вікторини переносить нас у ті далекі роки, коли в нашому місті успішно працювала Полтавська бавовнопрядильна фабрика. Її трудовий колектив неодноразово виходив переможцем у галузевих змаганнях, носив почесне, як на той час, ім’я 50-річчя Великого Жовтня. На фото 1982 року працівниці пряжокрутильного цеху на фоні машин ПК-100.
– За своєю специфікою у виробничому процесі на фабриці переважно використовувалася жіноча праця, і не дивно, що це підприємство серед народу прозвали «фабрикою наречених», – розповів читач Сергій Зозуля. – Саме представниці великої трудової родини полтавських прядильниць усміхнено дивляться на нас зі знімку на тлі виробничого пейзажу – стомлені, але такі щасливі. Одягнені всі в строкаті халати, підперезані фартушками, і за вимогою техніки безпеки зачіски сховані під хустками в білий горошок. Трудівниці добре знають, що без їхнього прядива не було б багатьох речей нашого гардеробу. Історія Полтавської бавовнопрядильної фабрики сягає першої половини 1930-х років. Тоді західна околиця Полтави починалася на місці сучасної площі Зигіна. Звідси пролягали шляхи на Зіньків, Опішню, Решетилівку. Поряд, з 1901 року, розташовувалася залізнична станція Полтава-Київська. За її коліями починалися луки і поля. До недавніх часів свідками тих років були високі старі тополі на правому боці початку вулиці Маршала Бірюзова. На місці сучасного шляхопроводу був залізничний переїзд, за яким починався Решетилівський шлях, тож і переїзд називали решетилівським. У роки перших п’ятирічок цей район нашого міста почав поступово перетворюватися на промисловий – 1926 року споруджується беконна фабрика, 1929 року стає до ладу м’ясохолодобойня. Враховуючи наявність у Полтаві значних трудових резервів для розвитку легкої промисловості й відповідно до планів другої п’ятирічки, уряд прийняв рішення про будівництво потужної бавовнопрядильної фабрики на сто тисяч веретен. На вільних землях уздовж дороги на Решетилівку у травні 1934 року перші ударні будівельні бригади починають споруджувати з бетону і скла просторі цехи нового підприємства. Рівно через два роки фабрика дала першу продукцію. Сировина постачалася з бавовнопереробних заводів братніх республік Середньої Азії. Наприкінці 1930-х років тут працювало п’ять з половиною тисяч людей, щодоби в середньому вироблялося 24,5 тонни прядива. Продукція фабрики задовольняла потреби половини всієї трикотажної промисловості України. Кадри для нового підприємства допомагали готувати фахівці з міст Іваново й Орєхово-Зуєво. У 1938 році перші 80 жінок отримали посвідчення прядильниць. Колишні ремонтники Краюха, Ратнер та Халявко стали передовими майстрами, Гулій – помічником директора фабрики, а робітник Орлов – директором школи ФЗН. До самого арешту у квітні 1938 року начальником курсів ППО працював Трохим Костянтинович Зозуля – мій дід. У 1937 році для робітників фабрики на розі вулиць Пушкіна й Артема (Симона Петлюри) будується комплекс-квартал з житлової багатоповерхівки на 236 квартир із закладами громадського обслуговування в частині першого поверху та облаштованим і озелененим двором, а також дитячим садком.
З початком німецько-радянської війни колектив Полтавської бавовнопрядильної фабрики перераховував свої заробітки до фонду оборони, а 1 липня 1941 року відправив на фронт 60 жінок-добровольців. У кінці серпня – на початку вересня 1941 року устаткування фабрики було евакуйоване до Семипалатинська й у лютому 1942 року вже почало працювати на оборону. За роки окупації фашисти повністю знищили всі фабричні будівлі. Відбудова підприємства розпочалася восени 1943 року, одразу після визволення міста, і вже через рік була випущена перша продукція. Безперестанно велися роботи з механізації й автоматизації як основних, так і допоміжних виробництв; устаткування поповнювалося більш досконалими моделями. У липні 1956 року урядова комісія прийняла першу та другу черги Полтавської бавовнопрядильної фабрики. До 1990 року фабрика була одним з великих підприємств легкої промисловості України, тут працювало понад три тисячі робітників. Чисто бавовняну пряжу, а також у суміші з віскозними волокнами постачали 70 ткацьким і трикотажним підприємствам нашої республіки. Виробничі кадри готувало фабричне профтехучилище. За роки існування воно дало путівки в життя багатьом молодим людям не тільки України, а й далекого В’єтнаму у 1980-х роках. Усі вони жили в фабричному гуртожитку і проходили виробничу практику в цехах підприємства. З 1995 року училище реформували в Полтавський професійний ліцей сфери послуг, де готують спеціалістів для легкої промисловості, з перукарського мистецтва, стилю.
Оскільки основну частину колективу складали жінки, керівництво фабрики робило все, аби полегшити їхні побутові умови. На балансі підприємства перебувала значна кількість об’єктів соціальної сфери: чотири гуртожитки для одинаків і один для малосімейних, магазин «Кулінарія», дві їдальні на 500 місць, два здоровпункти і медчастина, цех здоров’я з кабінетом лікувальної фізкультури, сауною та водолікарнею, 17 кімнат відпочинку, обладнаних усіма санітарно-гігієнічними зручностями, на волейбольному і футбольному майданчиках проводилися першості серед цехів. Для своїх працівників підприємство побудувало санаторій-профілакторій, дві бази відпочинку (у Генічеську на Азовському морі й у Сокілках на Ворсклі). Для дітей працівників фабрика мала чотири дошкільних заклади на 780 місць, літній оздоровчий табір на 200 відпочивальників у Михайлівці Диканського району. У 1960 році для прядильниць і полтавців на головній вулиці міста Жовтневій (нині Соборності) відкрив свої двері Будинок культури бавовнопрядильної фабрики. Тут працювали різноманітні гуртки і колективи художньої самодіяльності, а ансамбль пісні і танцю «Горлиця» під керівництвом Левченка був добре відомий не тільки в рідному місті. У 1992 році на базі Полтавської бавовнопрядильної фабрики було створено ВАТ «Демітекс».
Запитання до 126 етапу вікторини «Знаю Полтаву»: яка подія зображена на фото кореспондента «ПВ»?
Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефон 50-93-31, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua
