×

Чоботар без чобіт, маски, голодні пацієнти і зарплати чиновників

Публікація «Команда Удовіченка діє!» Але за скільки?», опублікована в минулому номері «ПВ», де ми проаналізували зарплати чиновників міськради на підставі поданих ними декларацій, викликала неабиякий резонанс читацького загалу. Сьогодні ми продовжимо цю тему з огляду і на результати деяких тендерних процедур. Адже складається враження, що не обділені зарплатами чиновники продовжують тринькати бюджетні гроші, тоді як на харчування пацієнтів лікарень коштів у них чомусь не вистачає.

Гей, музиканти, де ваші ноти?

Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради оголосив тендер на послуги з організації та проведення заходів на суму 1 млн 250 тис. грн. За даними порталу публічних закупівель ProZorro, технічним завданням передбачена організація низки заходів, серед яких відзначення Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України, артпроєкт «Полтава вишивана», урочистості до Дня міста, до Дня фізичної культури та спорту, Дня працівників освіти, Дня захисника України, Дня працівників соціальної сфери, Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, Дня місцевого самоврядування, а також церемонія нагородження лауреатів конкурсу «Молодь року» та відзначення Новорічно-Різдвяних свят.

У цій ситуації дивує, що Департамент культури, молоді та спорту, маючи таку потужну інфраструктуру різноманітних закладів і відповідних спеціалістів, чомусь змушений залучати до організації власних заходів сторонні структури. Чи не краще за такі кошти зміцнювати власну матеріально-технічну базу і штат фахівців, аби принаймні на озвучування різних урочистостей не витрачати мільйони гривень? Бо, виходить, що у нас і чоботар без чобіт.

«Маски-шоу» для ЖЕО №2

КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міськради уклала договір на постачання двошарових масок для своїх працівників загальною вартістю 73,2 тис. грн. Виграла цей тендер лубенська фірма «Фаспо Груп», запропонувавши маски за ціною 18 грн за штуку.

Загалом у процедурі взяли участь п’ять фірм, чотири з яких пропонували ціну в межах 7–8 грн. І якщо «Бонапрофіт» (Полтава) і справді допустила помилку в підготовці цінової пропозиції, а «ТК-Домашній Текстиль» пізніше сам відмовився від угоди, то двом іншим фірмам «ТК Алтекс» (Київ) і «Дніпрокомплект 2014» (Дніпро) відмовили під різними формальними приводами вже організатори тендеру. Тож закупили маски більш як удвічі дорожчі, ніж пропонувалося.

Але це вже, схоже, така полтавська «традиція»: чомусь за бюджетні гроші зазвичай купують те, що дорожче.

Хворих посадили на «дієту»

Дієтичне харчування й справді декому йде на користь. Особливо, коли людина обмежує себе в домашній їжі. А от деяким хворим, навпаки, рекомендується посилене харчування, аби виснажений болячкою організм успішніше справлявся з недугом. Та в полтавських лікарнях такими тонкощами не переймаються, діючи за принципом «їж, що дають!».

От і цими днями скандал викликав пост у соцмережі однієї з полтавок, яка виклала й красномовне фото «лікарняного супу», яким «оздоровлюють» пацієнтів 1-ї міської клінічної лікарні. «Різні супи на фото об’єднує спільна риса – вони складаються з води та кількох шматочків картоплі. У тарілці можна ще розгледіти невелику кількість крупи та моркви, але вдається це при більш зосередженому вивченні», – написала пацієнтка цього «дієтичного закладу».

Звісно, за таких умов уся надія на родичів, які зазвичай і не дають охлянути своїм близьким, які опинилися в лікарні. А якщо людина одинока або родичі не мають змоги принаймні раз на день навідувати хворого? Якщо хтось потрапив до лікарні, опинившись у чужому місті? Запитання ці поки що розчиняються в тому ріденькому супчикові. Бо відповідей на них не може дати і директор департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавського міськвиконкому Вікторія Лоза. За її словами, держава давно цю статтю видатків не фінансує, а на харчування одного хворого з міського бюджету перепадає не більше 7 грн на добу. Якщо людину спробувати нагодувати тричі на день, то можна собі уявити цей «диво-раціон» вартістю кількох коробок сірників, які завжди у нас вважалися еталоном найнижчої ціни.

Однак представниця «Рідного міста» оптимізму не втрачає. В інтерв’ю «Полтавщині» вона пояснила, що до рідини з картоплею дають ще й хліб, а сам по собі суп хоча користі й не приносить, але й не шкодить. Усе за Гіппократом: «Не нашкодь!». Однак і це не все. Лоза стверджує, що суп має ще й запах.

Таким чином, дотримуючись подібної логіки, у майбутньому нещасних пацієнтів можна буде взагалі не годувати, а давати їм понюхати котлету чи навіть червону ікру. Уявляєте, скількох хворих можна буде задовольнити таким чином за допомогою всього лиш однієї котлети і маленької баночки ікри!

А якщо серйозно, то, як відомо, на Програму розвитку та підтримки галузі охорони здоров’я Полтави цього року виділено понад 340 млн грн. Левова частка цих коштів іде на зарплати медпрацівника, утримання закладів, комунальні послуги, медпрепарати… Ну а харчування хворих – це, як бачимо, справа рук… самих хворих!

І це в той час, коли чиновники ні в чому собі не відмовляють. Адже згідно з деклараціями торік лише два заступники міського голови – Олексій Чепурко і Тетяна Юрченко – «заробили» на двох мільйон з гаком (відповідно 560 тис. 141 і 592 тис. 596 грн), а загалом одна лише команда Олександра Удовіченка «Рідне місто» обійшлася бюджетові Полтави – нам з вами – майже у 5 млн грн! І це лише офіційна заробітна плата, без урахування того, скільки витрачається на різні, так би мовити, справи, що обслуговують чиновника, – на службове авто, так звані службові відрядження, які зазвичай слугують своєрідною формою відпочинку (включно з поїздками за кордон) тощо. Оце вам і є інформація для роздумів!

Павло МОГИЛЬНИЙ