Пригадуєте рядки з вірша: «Коли потяг у даль загуркоче…». Але для декого у нас він, може, й не «загуркоче», якщо міська влада і надалі зволікатиме з виплатою компенсацій за пільгові перевезення.
Перший дзвіночок пролунав ще у листопаді минулого року. Тоді начальник Полтавської дирекції залізничних перевезень Ольга Дяченко зібрала пресконференцію для місцевих журналістів і повідомила: уже в грудні залізниця може відмінити цілу низку зупинок приміських поїздів неподалік Полтави. Зокрема на станціях Полтава-Південна, 336 км, 328 км, Крутий берег, Монастирська, Шведська могила, Яківці, Полтава-Київська, Супрунівка… А все тому, що уже тоді Полтава заборгувала 7.5 мільйона гривень компенсації за пільгові перевезення.
– Полтава жодної копійки не компенсувала за пільгове перевезення. При цьому Кіровоградська область – 100%, Чернігівська – 89%, Сумська – 68%. Навіть є сільські громади, які 100% компенсують цю витрату. Чотири роки тому Полтава також платила. Розумію, що багато грошей немає. Але, щоб зовсім не платити, такого бути не може, – говорила тоді Ольга Дяченко. – Якби я була чужою людиною, то дала б команду і зупинок просто не було б, як робили це у Чернігівській області, Сумській області.
Необхідність компенсації проїзду пільговикам стала новиною не лише для Полтави. Але в інших міста питання врегульовувалося досить швидко. І лише чомусь із керівництвом нашого міста
Ось пройшло уже два місяці. Що змінилося відтоді?
– Ми не раз говорили на цю тему і з паном Шамотою. Два рази вони навіть «зволили» прийняти мене у себе, однак пошуки діалогу складаються важко. До речі, до Анатолія Тихоновича Кукоби я могла і потелефонувати, і прийти у будь-який час, бо той розумів важливість загальної справи. Але то таке… Справа ж не в особистих амбіціях. От, є у нас Кременчук, який компенсує, компенсують Лубни, Миргород , Гребінка, Хорол, Глобине… Всі компенсують. Так само, як і інші міста країни. А Полтава що – в іншій державі знаходиться? Депутатський корпус тут проблеми людей не хвилюють? Та й що таке для Полтави 4 млн грн.?!
Нині право безкоштовного проїзду, зокрема і залізничним транспортом, мають 27 категорій населення. Однак залізничники запевняють, що на загальному тлі пасажирів таких людей порівняно небагато.
– У себе ми регулярно проводимо подібні дослідження, рахуючи пільговиків на вокзалі, – запевняє Ольга Дяченко. – Останній результат такий: на 92 людини посадочних талонів взято 11. Так от саме за цих людей ми й виставляємо місту рахунки.
До кінця січня залізничний транспорт працював у Полтаві у звичному режимі. Однак залізничники наполягають на своєму: оскільки врегульовувати питання керівництво міста бажання не виявляє, то попереду і більш рішучі дії з боку залізниці – звернення до суду, відміна зупинок…
Неважко спрогнозувати, що буде далі: обурені пасажири приміських поїздів візьмуть в облогу кабінети місцевих керманичів, масово ходитимуть на сесії, вимагаючи віддати залізничникам гроші. Рано чи пізно, повністю чи частково така тактика спрацює. Але чи варто доводити ситуацію до «точки кипіння»?
