Щоразу, коли люди отримують платіжки, або вислуховують запальні речі політиків, економістів, політологів (звідки ж їх та багато?), різних «бла-бла-бла-спеціалістів» на програмах із різнокольоровими лебедями та з рибними стравами, вони подумки (поки що!), згадують «незлим тихим словом» представників влади. Потім, в мізках, з’являється слабенька іскорка свідомості з питанням : «А що воно таке діється? Нам же, судячи з виступів, живеться все краще і краще, а зазирнеш у платіжку і вже… «кипит наш разум возмущенный»! Якась нестиковочка!».
Між тим вчені-антропологи давно довели, що неандертальці не розуміли взаємозв’язку між статевим актом і народженням дитини. На їхню думку, для неандертальця це були абсолютно не поєднані між собою події.
Але ж ми здатні поєднати рівень нашого життя є наслідком нашого ж вибору. Сподіваюся, що здатні. І сподіваюся, що мені не здається.
- Стан «дежа-вю». Психічний стан людини, коли їй здається, що вона колись уже була у такій ситуації. Як правило, таке відчуття не пов’язується з конкретними моментами минулого. Процитував майже по-науковому. Але виникає питання : «Як назвати стан, коли тебе щодня , щомісяця, щороку оточують не те, що ті ж самі особи, але особи, які визначаються однаковою самооцінкою та відповідною посадою, як правило, дуже високою?».
- Хоторнський ефект. Тимчасова зміна поведінки та рівня продуктивності під контролем керівництва (як варіант, читай «народу»). У зв’язку з цим, ви випадково не помітили, що перед виборами і в період виборчого процесу значно зросла кількість особин, у яких саме цей ефект і проявився?
- Ефект «Хідсайту». Чи не вражені ним, бува, наші так звані «політологи», «супер-ведучі» різних політичних ток-шоу? Адже цей ефект часто проявляється фразами: «Я так і знав», «Я попереджав…», з постійно навішуванням на вуха тверджень про те, що завдяки своєму видатному розуму вони попередили якусь погану, на їхній погляд, подію і зробили це завчасно, а ось влада (або опозиція, в залежності від того хто говорить) нічого не зробили… Тут варто б згадати поіменно усіх без винятку осіб, які дорвалися до ЗМІ і друкують свої пасквілі в степах інтернету. Які гарні слова, як красиво пов’язані між собою фрази! А як пафосно вони звертаються до народу: «дорогі співвітчизники», «друзі», «любі мої»… А далі починають озвучувати перелік проблем, «від влади». Як результат, озвучують свої видатні висновки про те, як погано живеться народу. А в того виникає лише одне питання, хоча і в різних формах: «Ну, і… ?», «Далі що?…», «Ми й без вас знаємо про власні проблеми, а що ви пропонуєте?».
І зрештою виникає питання: а вони взагалі самі здатні щось пропонувати?
Зрозуміло, що мріяти про краще майбутнє може кожен, але й пропозиції, як цього досягти, теж залежать від розумових здібностей кожного, хто їх озвучує. А тут уже варто згадати і про вплив ефекту Данінга-Крюгера: «Чим нижче здібності – тим вище самооцінка».
Тож залишається лише запропонувати читачам скласти (принаймні для себе) список високопосадовців різних гілок влади, які:
- реально не усвідомлюють рівень своєї некомпетенції;
- мають абсолютно нікчемні здібності, але дуже високу самооцінку;
- ухвалюють невдалі рішення, як правило, на державному рівні;
- не здатні проаналізувати свої помилки ;
Тобто, складіть список з тих посадовців, в яких ефект Данінга-Крюгера, проявляється як вибух Везувія в темряві ночі. До речі, Наполеон стверджував, що найбільший з усіх гріхів – це братися за справу, яку не здатен робити .
Ви запитаєте: для чого такий список потрібен? Все дуже просто:
- якщо до вашого списку потрапляє більшість відомих осіб, то зрозуміло, чому ми так «гарно» живемо.
- якщо ж їх в списку буде замало, тоді будемо і далі миритися з тим, що маємо, та «незлим тихим словом» згадувати вже не владу, а антропологів та неандертальців.
– Ач, які! Ми ж не неандертальці!
І після цього з блаженними посмішками будемо засинати в своїх тепленьких ліжечках. Поки що тепленьких…
Ігор Шеховцов, адвокат
