×

Як окружний депутат допомагає полтавцям у боротьбі за власний будинок

Мешканці будинку №18 на провулку Токарному від самого початку не знали, що таке затишне та комфортне житло. Понад 20 років тому їхню недобудовану багатоповерхівку надто швидко здали в експлуатацію і тим самим прирекли її на потужне руйнування. Кілька років тому зарадити тій ситуації зголосився окружний депутат Подільської районної у місті Полтава ради з команди Андрія Матковського Олександр Нос.

За його каденції будинок почали потроху відновлювати, а у зневірених мешканців з’явилася надія у р на краще життя. Пенсіонерка Євдокія Чухліб розповіла, що основною проблемою стали голі необлицьовані стіни. Попри будівельні вимоги, тодішні працівники не повністю закрили цеглу плитками, тобто не розшили:

– У 1997 році це не так впадало у вічі, адже будівля була нова і здавалося, що це питання суто естетичне. Однак згодом суміш між цеглинами висохла і в стінах утворилися наскрізні щілини. Тож узимку у квартирах було холодно, хоч і опалення працювало, а рахунки за тепло приходили просто космічні. До того ж у пустих нішах намерзала вода, від чого незабаром пішли тріщини по стінах. Разом із сусідами переймалися, аби вони шматками не попадали униз та не вбили когось з перехожих.

Жінка додала, що супутньою проблемою у будівлі став дірявий дах. Щоразу після дощу або танення снігу вода заливала верхні по- верхи та ліфтову кабіну. Неодноразово це викликало замикання електропроводки, а одного разу зламало ліфтовий мотор.

– Боялися їздити підйомником, проте діватися було нікуди – багато з нас пенсіонери і йти східцями нагору стає дедалі важче. Особливо, коли це десятий поверх, – каже пенсіонерка. – Коли остаточно згорів мотор, ми не користувалися ліфтом понад два місяці. Зрештою ледве змусили ремонтну бригаду замінити мотор на новий, адже попередній уже не підлягав відновленню. У подальшому, щоб зарадити цій біді. на горищі встановили великий бак для води. Після дощу чи танення снігу ми щоразу виносимо до 15 великих відер води. Усім, окрім нинішнього керівництва міста, зрозуміло, що це не маленька дірочка в даху, а суцільна прірва, здатна повністю затопити верхні поверхи та суттєво порушити конструкцію.

Жінка наголосила, що разом з будинковим активом та сусідами неодноразово писала листи до управління ЖКГ з проханням провести капітальний ремонт. Але це не принесло жодних результатів, а відписки містили лише туманні обіцянки та розмиті пояснення. Проте останньою краплею для мешканців будинку стало рішення коаліції Удовіченка, Шамоти та Бєлоножка з «Батьківщини» створити в кожному багатоповерховому будинку ОСББ, аби змусити полтавців ремонтувати будинки тільки на умовах співфінансування:

– Для багатьох це стало справжнім ударом, адже понад 20 років ми старанно сплачували кошти в ЖЕО і розраховували на допомогу міста. Розуміючи, що самотужки наші права не відстояти, звернулися до окружного депутата Олександра Носа. Він щиро перейнявся нашими проблемами і незабаром розпочав активну кампанію з порятунку нашого будинку. У боротьбі за нас він писав депутатські звернення та запити, ходив на профільні комісії та особисті прийоми. Результат не змусив довго чекати – за півроку розпочалося асфальтування прибудинкової дороги, яку до цього ми не могли випросити близько п’яти років.

Пенсіонер Михайло Наришкін зауважив, що протягом усього ремонту дороги Олександр Нос приїздив перевіряти якість покриття та швидкість проведення робіт. Так, за його сприяння повністю оновили понад 120 метрів дороги із виходом на вулицю Михайла Грушевського. А трохи згодом депутат домігся повної заміни у всьому будинку старих під’їзних вікон та дверей на їхні сучасні енергоощадні аналоги.

– Протягом багатьох років ігнорування місцевими чиновниками нам почало здаватися, що ми ні на що не здатні. Потроху опускалися руки і втрачалася віра у справедливість. Однак Олександр Нос показав, що боротися за свої права та перемагати ніколи не пізно. Відчуваємо його піклування та щирий інтерес до наших проблем. Для нього немає неважливих прохань та другорядних скарг, кожному він намагається посильно зарадити. Маємо багато планів на майбутнє та розраховуємо на подальшу співпрацю з ним, адже лише так зможемо покращити будинок, округ, а згодом і місто, – підсумував Михайло Наришкін.