
Герман Юрченко – це ціла епоха в культурному житті Полтави і області. І не лише тому, що він тривалий час очолював обласну філармонію, яка свого часу була кращою не лише в Україні, а й на теренах усього Радянського Союзу. А відтак мало хто з відомих артистів і цілих художніх колективів міг оминути тоді у гастрольних турах наш край. Але й після виходу на заслужений відпочинок, і зараз, у свої вісімдесят років (!), народному артисту України, заслуженому діячеві мистецтв Герману Юрченку цей відпочинок, як кажуть, тільки сниться. Адже він продовжує плідно працювати в царині культури. З тією лиш різницею, що за його ж власним зізнанням, тепер має для цього більше часу, оскільки менше обтяжений різними управлінськими функціями, а більше уваги приділяє саме творчості.

І ось минулого вівторка ювіляра вітав Палац дозвілля «Листопад», в глядацькій залі якого зібралися численні шанувальники творчості ювіляра Германа Юрченка на ювілейний концерт. У ньому взяли участь і чимало колективів з Полтавського національного педагогічного університету. І це не випадково, адже Герман Юрченко є доцентом психолого-педагогічного факультету, викладає на кафедрі хореографії. Тож на сцені, власне, були і його студенти. Серед них університетські ансамблі «Весна», «Марія», «Грація». Від імені колективу ювіляра привітали декан факультету Наталія Сулаєва і доцент кафедри хореографії Тетяна Благова та інші.

Оплесками зустрічали і проводжали глядачі і танцюристів ансамблів «Пірует», «Плай», «Каблучок».
Згадали на ювілейному концерті і нашу легендарну Раїсу Кириченко, з якою у Германа Юрченка були особливо теплі творчі зв’язки і особиста дружба. Спогадом про співачку, Героя України стала пісня «Мамина вишня» у виконанні Наталії Шинкаренко, творчою долею якої свого часу опікувалися і Раїса Кириченко, і Герман Юрченко.

Ведучий концерту Гліб Кудряшов згадав і про ще одного нашого славетного земляка – композитора Олександра Білаша, який теж надзвичайно цінував Германа Юрченка. Навіть будучи уже важко хворим він як голова полтавського земляцтва у Києві усе ж прийшов свого часу на звітний концерт Полтавської області у палаці «Україна», аби привітати земляків. Той концерт став справжнім тріумфом полтавських митців, а його режисером був Герман Юрійович, роботу якого відмітив і тодішній міністр культури України Богдан Ступка.
Свої пісні дарували ювілярові Тетяна Садохіна, Валерій Соколик і Лариса Борисенко, юний співак Михайло Кейн. Ну, а як же без «Краян»?! Герман Юрченко і нині називає їх «мої мушкетери», а вони його – «батьком».
Вітали ювіляра і представники аграрної академії на чолі з Віктором Самородовим. Щоправда, не співали, зате Герман Юрченко нагадав, що сам Самородов теж починав колись зі сцени – як капітан команди КВН.
Не обійшлося і без гостей. Так, з Білорусі передати творчий привіт прибув ансамбль скрипалів «Натхнення» з містечка Свісла Гродненської області, яких напрочуд тепло зустріла полтавська публіка. Вигуки «Браво!» не раз лунали і після виступу родини Шутьків – унікального сімейного струнного оркестру зі Львова. Його керівник Остап Шутько відзначив велику роль ювіляра і у пропаганді музичного мистецтва серед молоді: «Ми побували уже в багатьох районах Полтавщини і одразу видно, де побувала нога Германа Юрійовича з його унікальними «Уроками доброти», а де ще ні…».
А от диканьчани з ансамблю «Квітограй» порадували усіх присутніх запальними танцями, причому один із них був аджарським.
Від імені міської організації ветеранів Германа Юрченка привітав заступник голови ради Володимир Банніков. Розчулило ювіляра і вітання від колишніх правоохоронців, яке виголосив Микола Кузь, згадавши про те, що свого часу між обласним управлінням внутрішніх справ і обласною філармонією було підписано угоду про співпрацю і артисти відтоді стали частими гостям у міліцейських колективах. А сам Герман Юрченко пригадав, що в день ювілею філармонії першими прийшла привітати колектив делегація правоохоронців на чолі з тодішнім начальником управління генерал-лейтенантом Олексієм Міщенком. «Так він і зараз тут!», – підказав хтось зі сцени. І під оплески присутніх у залі піднявся зовні скромний, сивочолий чоловік – це і був генерал Міщенко.
І ще багато цікавих зустрічей подарував ювілейний концерт Германа Юрченка у палаці «Листопад»і і його учасникам, і глядачам.
Адже музика єднає, як завжди любить повторювати сам ювіляр:
– Тому я вдячний Бог і долі, що з далекого Іркутську вони привели мене до Полтави. Я відчув себе сином цієї землі, яка дала мені на довгі роки сили жити і працювати на благо рідного міста, рідного краю і України!
