×

ХВОРОБА АЛЬЦГЕЙМЕРА. П’ЯТЬ ПОРАД ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ДЕМЕНЦІЇ

Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче захворювання, яке починається з поступового погіршення пам’яті та розумових здібностей. У процесі прогресування хвороби Альцгеймера уражаються структури головного мозку, що призводить до порушення функцій психіки: довготривалої пам’яті, мислення та мовлення.

Нині вчені ще до кінця не розуміють, що саме спричиняє хворобу Альцгеймера. Ймовірно, є чинники, що підвищують ризик її виникнення. Перший і найвідоміший — це вік, другий — сімейний анамнез.

Так, дослідники припускають, що генетика також має здатність впливати на розвиток хвороби Альцгеймера.

Розвиток хвороби поділяють на чотири стадії з прогресуючою картиною когнітивних і функціональних порушень.

Предеменція

Перші симптоми часто плутають з проявами старіння або реакцією на стрес. Найбільш ранні когнітивні труднощі виявляються у деяких людей за вісім років до встановлення діагнозу. Ці початкові симптоми можуть позначатися на виконанні найскладніших повсякденних завдань. Найпомітніші розлади короткочасної пам’яті, що виявляються в ускладненні при спробі згадати недавно завчені факти і в нездатності засвоїти нову інформацію. Малопомітні проблеми виконавчих функцій: зосередженості, планування, абстрактного мислення, порушення семантичної пам’яті (пам’ять про значення слів, про взаємовідносини концепцій), також можуть бути симптомом ранніх стадій хвороби Альцгеймера.

На цій стадії може відзначатися апатія, яка залишається найстійкішим нейропсихіатричним симптомом протягом всього захворювання. Також є поширеними депресивні симптоми, дратівливість, зниження уваги.

Рання деменція

Прогресуюче зниження пам’яті і агнозія при хворобі Альцгеймера рано чи пізно ведуть діагноз до підтвердження. У невеликої кількості пацієнтів при цьому на перший план виступають не розлади пам’яті, а порушення мови, виконавчих функцій, сприйняття або рухові порушення (апраксія). Хвороба по-різному відбивається на різних аспектах пам’яті. Старі спогади про власне життя (епізодична пам’ять), давно завчені факти (семантична пам’ять), імпліцитна пам’ять (неусвідомлена «пам’ять тіла» про послідовність дій, наприклад, про те, як використовувати столові прилади) у меншій мірі схильні до розладу в порівнянні з новими фактами або спогадами.

Порушення мови загалом характеризується збіднінням словникового запасу і зниженою побіжністю мови, що в цілому послаблює здатність до словесного та письмового вираження думок. На цій стадії хвороби людина зазвичай здатна адекватно оперувати простими поняттями при мовному спілкуванні. При малюванні, письмі, надяганні одягу та інших задачах з використанням дрібної моторики, людина може здаватися незграбною через певні проблеми з координацією і плануванням рухів. У міру розвитку хвороби людина найчастіше цілком здатна виконувати багато завдань незалежно, проте їй можуть знадобитися допомога або догляд при спробі провести маніпуляції, що вимагають особливих когнітивних зусиль.

Помірна деменція

Здатність до незалежних дій знижується через прогресуюче погіршення стану. Розлади мови стають очевидними, тому що з втратою доступу до словникового запасу людина все частіше підбирає неправильні слова на заміну забутим (парафраз). Також відбувається втрата навичок читання та письма. З часом все більше порушується координація рухів при виконанні складних послідовностей рухів, що знижує здатність людини справлятися з більшістю повсякденних завдань. На цьому етапі посилюються проблеми з пам’яттю, і хворий може не впізнавати близьких родичів.

Тепер довготривала пам’ять також порушується і відхилення у поведінці стають помітнішими. Звичайними є такі нейропсихіатричні прояви як блукання, вечірнє загострення, дратівливість і емоційна лабільність, що виявляється в плачі, спонтанній агресії або в спротиві догляду. У родичів хворого і осіб, що його доглядають, ці прояви породжують стрес, який може бути пом’якшений переміщенням пацієнта з-під домашнього догляду в стаціонарний заклад.

Тяжка деменція

На останній стадії хвороби Альцгеймера пацієнт повністю залежить від сторонньої допомоги. Володіння мовою скорочується до використання одиничних фраз і навіть окремих слів, і в підсумку мовлення повністю втрачається. Незважаючи на втрату вербальних навичок, пацієнти часто здатні розуміти і відповідати взаємністю на емоційні звертання до них. Хоча на цьому етапі все ще можуть бути прояви агресії, набагато частіше стан хворого характеризується апатією і виснаженням, і з якогось моменту він не в стані здійснити навіть найпростішу дію без зовнішньої допомоги. Хворий втрачає м’язову масу, пересувається насилу і на певному етапі виявляється не в силах залишити ліжко, а потім і самостійно харчуватися. Смерть зазвичай настає внаслідок стороннього чинника, такого як пролежнева виразка або пневмонія, а не з вини власне хвороби Альцгеймера

Водночас зменшити ризик виникнення цього захворювання, можливо, допомагає здоровий спосіб життя. Науковці також досліджують, чи можуть впливати на розвиток хвороби Альцгеймера рівень освіти, особливості харчування та стан навколишнього середовища.

Зміни в мозку можуть розпочатися за декілька років до появи перших симптомів. Утім, є ознаки, на які важливо одразу звернути увагу:

Чи лікується хвороба Альцгеймера?

Наразі терапії, яка б допомогла подолати деменції та хворобу Альцгеймера як одну з найпоширеніших форм, немає. Лікарські засоби перебувають на різних стадіях клінічних випробувань. Головна форма допомоги людям із хворобою Альцгеймера — вчасна діагностика та турбота близьких і рідних.

Основними цілями медичної допомоги людині, яка страждає деменцією, є:

Оскільки функціональні особливості роботи головного мозку змінюються з віком, більшість хворих — особи, старші 65 років. Хвороба Альцгеймера є однією з причин інвалідності та несамостійності людей старшого віку. Водночас вона не є нормою чи формою старіння.

Хоч причини розвитку деменції невідомі, та радимо дотримувати п’яти загальних порад щодо її профілактики.

1. Ведіть здоровий спосіб життя та відмовтеся від шкідливих звичок.

2. Вчасно лікуйте зуби й не допускайте хвороб ясен: бактерії Porphyromonas gingivalis, ймовірно, можуть спричиняти хворобу Альцгеймера.

3. Контролюйте артеріальний тиск, зменшіть споживання солі, цукру та підтримуйте здорову вагу.

4. Тренуйте мозок та розвивайте пам’ять — читайте, розв’язуйте кросворди, вивчайте вірші.

5. Більше спілкуйтеся. Спілкування — це активна розумова діяльність, зокрема, концентрація уваги та стимуляція пам’яті.

Отже, оскільки вилікувати хворобу Альцгеймера нині ще неможливо, варто зосередити увагу на заходах щодо її профілактики. У разі підозри у своєї близької людини перших проявів такого захворювання або порушень розумової діяльності, обовʼязково зверніться по медичну допомогу.

Підготувала: Коллякова Євгенія Анатоліївна, лікар-невропатолог неврологічного відділення КП « ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР».