×

Коли Полтава стане містом без околиць?

У Полтаві ігнорують потреби віддалених мікрорайонів, які існують ніби окремо від міста. Жителі Рибців не звикли до такого ставлення й борються за свої права.

Віддалені мікрорайони завжди наодинці залишалися зі своїми проблемами. Але із приходом у міську раду Андрія Матковського ситуація змінилася кардинально у 2006–2010 роках. Його програма «Місто без околиць» ру р дала змогу віддаленим мікрорайонам відчути себе частиною міста. Їхні жителі стали виїжджати за потреби, а не тоді, коли вдалося дочекатися транспорту.

Олександр Мамай за вісім років при владі не зміг знищити програму «Місто без околиць», хоча неодноразово намагався. Щоб заробляти кошти на приватних перевізниках, він передав дев’ять комунальних автобусів у зону АТО. Олександр Шамота та Олександр Удовіченко «сіли» на схеми Мамая та продовжують наступ на «Місто без околиць».

Сьогодні маємо ситуацію, коли автобусів не вистачає, щоб люди з околиць могли поїхати, куди їм потрібно. У вересні позаминулого року припинили курсувати маршрути №7 Рибці – Критий ринок і №59 Рибці – Браїлки. Півтора року жителі Рибців та їхній депутат із команди Андрія Матковського Віталій Павлій боролися за налагодження транспортного сполучення. Вони писали листи, ходили на прийоми до заступника міського голови Олексія Чепурка, виступали на депутатських комісіях та сесіях тощо. Урешті-решт людям вдалося повернути собі маршрут №7. Але перевізник виявився недобросовісним.

– По-перше, у його маршрутку було гидко заходити через сморід. По-друге, взимку руки приставали до поручнів – так було холодно всередині дірявого і зношеного транспорту. А ще замість кількох сидінь стирчали кріплення – власник відмовлявся їх лагодити. Багато хто жалівся, що порвав у маршрутці одяг. Виходить, що платили люди по 5 грн за проїзд, а потім купували нові речі, – розповідає жителька Рибців Людмила Матяш.

Із часом перевізника на цьому маршруті вдалося змінити на добросовісного. Автобус підприємця ходить вчасно і має пристойний вигляд.

– У нас залишається проблема сполучення із Браїлками. Там сідає багато мам із дітьми, школярів і тих, хто їде з пересадкою. Також пенсіонерам зручно скуповуватися в АТБ на Браїлках, адже магазин просто біля зупинки, – розповідає інша жителька селища Любов Бажан.

У березні 2019 році депутати Полтавської міськради за ініціативою Андрія Матковського виділили 25 млн грн на придбання 11 нових автобусів. Цілий рік знадобився «господарникам», щоб закупити їх. У грудні під тиском громади автобуси з’явилися в Полтаві. Жителі Рибців попросили поставити на маршрут до селища один із них. Але їхнє прохання проігнорували. Обуренню людей не було меж: вони за два дні зібрали 900 підписів, аби таки отримати новий транспорт.

Але й цього разу Олексій Чепурко відмахнувся від них. Мовляв, на Рибці й так багато чого їздить, а нові автобуси призначені для тих районів, де взагалі немає громадського транспорту. Але це відверта брехня. Насправді Олексій Чепурко поставив нові автобуси на ті маршрути, що діють в округах депутатів, які допомагають йому дерибанити міський бюджет.

– Знаєте, що ми почули у відповідь на наше прохання? «У вас є знайомий перевізник? Приведіть мені, і я поставлю його на маршрут». Чому ми маємо шукати перевізника, коли в місті є чиновник, який отримує 50 тис. грн зарплати і відповідає за перевезення? – обурюється Людмила Матяш, яка була у складі делегації активістів.

Трохи зрушити ситуацію з мертвої точки зміг Віталій Павлій. Замість несвідомого перевізника люди отримали відповідального. Сьогодні п’ятитисячні Рибці розростаються, тому зростає необхідність у транспорті. Навантаження на наявних перевізників дуже велике, особливо у години пік. Транспорт іде переповнений, чекати на нього довго, і не завжди вдається поїхати. На зупинці часом доводиться стояти по кілька годин. Сполучення з мікрорайоном припиняється о дев’ятій вечора, а один із маршрутів узагалі не курсує вже з шостої. За словами Людмили Матяш, для багатьох її знайомих шлях додому перетворюється на квест.

– Люди, які працюють до 21.00, не встигають на останній рейс. А є й ті, які працюють і довше. Пішки йти – не варіант. Знаю, бо сама свого часу ходила з малими дітьми. А на таксі з нашими зарплатами не наїздишся, – наголошує жителька Рибців.

Олексій Павлюченко живе в селищі з грудня. Студент аграрної академії розповідає, що Рибці йому подобаються, але з транспортом – біда.

– Дратують транспортні проблеми, звичайно. Мені на навчання приїжджати потрібно без запізнень. Якби додала наша влада ще кілька автобусів хоча б на ті маршрути, які існують, було б краще, – міркує студент.

Олексій не знає, що десять років тому транспортне сполучення Рибців з іншими мікрорайонами Полтави було майже ідеальним.

– Автобуси мають приходити на кінцеву зупинку Рибців кожні 10–15 хвилин. Той транспорт, що тепер здійснює перевезення, не справляється з навантаженням. Треба збільшувати його кількість і якість, дбати про дотримання графіків та безпеку. Громадського транспорту має вистачати на всіх, і він має бути комфортним. Тоді Полтава знову стане містом без околиць, – зазначає Віталій Павлій.

Дмитро ДЕРКАЧЕНКО, Анна БОНДАРЕНКО