×

Оформлення догляду за особою з інвалідністю або похилого віку

“Як стати опікуном свого дідуся?  Я вже немічна, потрібна допомога, хай донька буде моїм опікуном.  Я після  інсульту, не можу ходити, як отримати опікуна?”

Такі питання часто адресують юристам. Але чи справді мова йде про опікунство? Адже опікунів призначає суд недієздатним особам – тобто людям, які через хронічний, стійкий психічний розлад не здатні усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Через визнання судом недієздатності, особа втрачає право на самостійне вчинення правочинів (не зможе зробити заповіт, укладати договори купівлі-продажу, самостійно розпоряджатися своїми доходами). Але ті, хто просять опікунів, прагнуть іншого.

Насправді мова йде про отримання соціальної послуги з догляду та призначення компенсації за його здійснення. В цій статті розглянемо різновид соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” та Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 859 від 23.09.2020 (далі – Порядок).

Хто має право отримати послугу з догляду та які документи це підтверджують:

– особи з інвалідністю I групи – копія довідки до акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності;

– громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді;

– невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді.

Ці особи подають заяву про згоду отримувати соціальні послуги.

Хто може надавати послугу з догляду на непрофесійній основі та отримувати компенсацію: фізичні особи без провадження підприємницької діяльності можуть надавати цю послугу  членам своєї сім’ї, які спільно з ними проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Ці особи подають заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Заяви про згоду отримувати та надавати соціальні послуги подають до органів соціального захисту, уповноважених посадових осіб місцевого самоврядування або до ЦНАПу одночасно з пред’явленням паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу. При подачі електронної заяви, її засвідчують електронним цифровим підписом.

Обов’язковим документом є декларація про доходи і майновий стан надавача соціальних послуг. Адже розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою. Наприклад, якщо звернення в жовтні – то дохід враховується за 2 квартал, якщо в листопаді чи в грудні – за 3 квартал.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, обчислюють шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї.

Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №150 від 17.05.2022 року. Цей документ регулює питання – кого включають в склад сім’ї для обчислення доходу, які види доходу враховують та не враховують, як діяти при відсутності офіційного доходу або коли дохід нараховано, але не виплачено, чи завжди враховуються фактично отримані доходи та ін.

Так, відповідно до п. 5 Методики грошові доходи враховують у тому місяці, за який їх нараховано, проте доходи за рішенням суду враховують в тому місяці, у якому їх фактично виплачено. Для ФОПів – платників єдиного податку, замість отриманого доходу, кожний місяць береться розмір мінімальної заробітної плати: для ФОПів першої групи –  один розмір мінімальної заробітної плати, для другої групи – два розміри мінімальної заробітної плати, для третьої групи – три розміри.

Якщо в отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім’ї немає офіційного доходу, тоді середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг становитиме один прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, встановлений на кінець періоду, за який враховуються доходи, а середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім’ї – мінімальна заробітна плата.

З цього правила є винятки. Наприклад, для  внутрішньо переміщених осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, середньомісячний сукупний дохід становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо офіційний дохід відсутній в надавача соціальної послуги – то для обчислення середньомісячного доходу рахуватиметься 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 6 Методики до середньомісячного сукупного доходу не враховуються:

  • сплачені (за умови документального підтвердження фактичної сплати) та отримані аліменти;
  • допомога на поховання;
  • одноразова допомога, отримана протягом одного календарного року, від місцевих органів влади;
  • допомога громадських та благодійних організацій;
  • суми нарахованої, але фактично не виплаченої заробітної плати чи пенсії;
  • кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житлом у власності особи, в разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після такого продажу;
  • допомога, отримана в межах програми «єПідтримка»;
  • вартість наданих соціальних послуг тощо.

Рішення про призначення компенсації на догляд чи відмову приймають органи соціального захисту впродовж 10 днів із моменту подачі заяви з усіма документами та надсилають надавачу соціальних послуг. Компенсацію призначають на 12 місяців і виплачують щомісяця. У разі відмови в призначенні компенсації на догляд, необхідно отримати письмову відповідь, щоб мати змогу оскаржити неправомірне, на погляд заявників, рішення.

Консультацію підготувала юристка Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області Марія Ємельянова.