Остеопороз – це захворювання, при якому щільність і якість кісткової тканини знижується. Кістки стають ламкими, що призводить до значного зростання ризику переломів. Але втрата кісткової тканини відбувається майже непомітно для людини, і часто-густо діагноз остеопорозу встановлюється після того, як переломи вже трапилися.
ЧИ Є У ВАС РИЗИК ЗАХВОРІТИ НА ОСТЕОПОРОЗ?
Існує багато факторів, що обумовлюють зниження маси кісткової тканини і остеопороз. Деякі з них ми не можемо змінити, а інші – можна.
Фіксовані (неконтрольовані) фактори ризику
- Стать (жінки стаждають на остеопороз частіше за чоловіків).
- Вік старше 50 років (чим Ви старше, тим ризик остеопорозу вищий).
- Розмір тіла (маленькі тонкі жінки більш схильні до остеопорозу).
- Зовнішність (білі та азіатські жінки – найвищий ризик, афроамериканські та іспаномовні жінки мають більш низький ризик).
- Сімейний анамнез (якщо у вашій сім’ї є родич, що стаждає на остеопороз і має переломи кісток, ваш ризик теж збільшується).
Інші (контрольовані) фактори ризику
- Статеві гормони (низький рівень естрогена за відсутності менструації як наслідок хірургічної або фізіологічної менопаузи може призвести до остеопорозу; низький рівень тестостерону може викликати остеопороз у чоловіків).
- Розлад харчової поведінки (анорексія, зловживання кавою, непереносимість молочних продуктів, надмірне вживання м’яса, та інше може призвести до остеопорозу).
- Дієта з низьким вмістом кальцію і вітаміну D робить вас більш схильним до втрати кісткової тканини.
- Прийом медикаментів (глюкокортикоїдні гормони, гормони щитоподібної залози, антикоагулянти, протисудомні препарати, діуретики, цитостатики та інші підвищують ризик розвитку остеопорозу).
- Рівень активності (відсутність фізичних вправ, довготривалий ліжковий режим і, навпаки, надмірна фізична активність сприяють остеопорозу).
- Паління та зловживання алкоголем (цигарки і алкоголь погано впливають не тільки на серце, легені та інші внутрішні органи, а і на кістки).
- Хронічні захворювання (захворювання щитоподібної і паращитоподібних залоз, хронічні захворювання нирок та інші).
Перевіртеся на остеопороз!
Чоловіки і жінки старше 60 років більш схильні до розвитку остеопорозу, ніж молоді люди. Тим не менш, можливо мати остеопенію (низьку кісткову масу) чи остеопороз у більш ранньому віці.
Через те, що остеопороз не має очевидних симптомів, важливо піти до лікаря, якщо у вас є будь-які фактори ризику. Ваш лікар з’ясує анамнез, призначить досліждення мінеральної щільності кісткової тканини (денситометрію), за необхідності – комп’ютерну томографію, рентгенографію кісток, біохімічні маркери кісткового метаболізму та надасть подальші рекомендації щодо лікування або профілактики остеопорозу.
Як попередити остеопороз вже зараз?
Основні напрямки профілактики
- Фізична активність: гімнастичні ізометричні вправи, плавання, іноді рекомендують також танці, гру в теніс, ходьбу по сходинках, системні підйоми вантажів, скандинавську ходьбу.
- Адекватне харчування з вживанням молочних продуктів, багатих на кальцій та білок, зменшення вживання кухонної солі.
- Усунення таких ризик-факторів остеопорозу, як паління тютюну, зловживання алкоголем і кавою, фізичні перевантаження.
- Препарати кальцію та вітаміну D3 (за потреби).
Особливої уваги щодо профілактики остеопорозу потребують такі періоди як вагітність, годування груддю, пременопауза, менопауза, тривала іммобілізація, періоди прийому кількох медикаментів і хронічні запальні аутоімунні захворювання.
Життя з остеопорозом
Життя з остеопорозом не має бути довічним покаранням. Існують ліки та зміна способу життя, які допоможуть вам керувати остеопорозом.
Обов’язково читайте і запитуйте свого лікаря про нові рекомендації щодо життя з остеопорозом: про сучасні і ефективні ліки з урахуванням особливостей вашого організму, про дієтичні рекомендації та фізичні вправи при остеопорозі.
І, головне, не припиняйте лікування самостійно, бо терапія ефективна лише за умов її отримання у відповідності до рекомендацій. Це складна задача, і основна проблема в боротьбі з остеопорозом не тільки в Україні. Так близько половини людей припиняють своє лікування через рік. Тут важлива підтримка як лікарів, так і родини, а також усвідомлення своєї хвороби та її наслідків без своєчасного лікування.
Отже, всього 4 аспекти лікування:запобігайте падінням; виконуйте призначення лікаря, дотримуйтесь харчових рекомендацій; тонізуйте м’язи; гармонізуйте фізичний стан, і ви зможете насолоджуватися активним життям!
