Інформація для роздумів
Перші прояви порушень мозкового кровообігу чатують на нас задовго до наближення пенсійного віку. Адже навіть підлітки скаржаться на головний біль, голово кружіння, нудоту. В більш зрілому віці ці прояви можуть розглядатися як нейроциркуляторна (вегето-судинна) дистонія. Це, як правило, не викликає особливого занепокоєння ні у самих пацієнтів, ні у лікарів. Але від подібних проявів до минущих порушень мозкового кровообігу всього один крок. Останні відрізняються від інсульту лише тривалістю (декілька хвилин або годин – менше доби) і закінчуються відновленням порушених функцій.
Минущі порушення можуть проявлятися короткочасною слабкістю в будь-якій руці чи нозі, порушенням мови, онімінням половини обличчя, язика, короткочасною втратою пам’яті.
«Загальномозкові» прояви таких порушень, як головний біль, головокружіння, нудоту, блювання і судомами називають церебральним кризом.
Для початкових проявів недостатності кровопостачання мозку характерний комплекс суб’єктивних симптомів (головний біль, запаморочення, порушення пам’яті, шум в голові, зниження працездатності, уваги), якщо два і більше з них повторюються один раз на тиждень протягом останніх трьох місяців.
Вищевказаними симптомами нехтувати не можна – вони є серйозними передвісниками інсульту.
Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу з проявами неврологічної симптоматики, що розвинулося в результаті розриву, спазму чи закупорки однієї із судин мозку. Неврологічні симптоми можуть тривати 24 години і більше, або призводять до смерті без іншої видимої причини її виникнення.
Інсульт в Україні є однією з основних причин смерті та інвалідизазії .Щороку відмічається 10-139 тис інсультів,понад третина з них у осіб працездатного віку.30-40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів,і до 50% протягом року від початку захворювання.40% хворих,що перенесли інсульт стають залежними від сторонніх осіб. Лише близько 10% повертаються до повноцінного життя
Що сприяє розвитку захворювання?
- спадковість (хто-небудь із ваших близьких родичів переніс інсульт чи інфаркт міокарду);
- порушення з боку системи кровообігу (схильність до тромбоутворення);
- наявність окремих захворювань (артеріальна гіпертензія, стенокардія, дисциркуляторна енцефалопатія, цукровий діабет, миготлива аритмія);
- порушення обміну речовин (ліпідного обміну, надлишкова вага);
- вік (більше 40 років);
- діагностовано порушення мозкового кровообігу (транзиторні ішемічні атаки, гіпертонічні церебральні кризи);
- нездоровий спосіб життя (зловживання алкоголем, тютюнокуріння, фізичні навантаження, психоемоційне напруження, неправильне чергування праці і відпочинку).
При наявності вище зазначених факторів ризику слід звернутися до лікаря і розпочати профілактичне лікування.
Як зменшити ризик розвитку інсульту?
- дотримуватися збалансованого харчування;
- звільнятися від надлишкової ваги;
- обмежувати вживання солі;
- не забувати про відпочинок;
- позбуватися шкідливих звичок;
- зменшувати кількість психологічних стресів;
- контролювати свій артеріальний тиск;
- лікувати основне захворювання;
- не менше 2 разів на рік проходити медичні огляди у терапевта, окуліста, невролога.
Екстрена медична допомога необхідна, якщо настає:
- раптове оніміння або слабкість м’язів обличчя, руки, ноги, особливо на одній половині тіла;
- раптове порушення координації рухів, хитання від час ходи, сильне голово кружіння;
- раптове порушення мови, а також її сприйняття;
- різке погіршення зору;
- різкий головний біль.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Не зволікайте і не займайтеся самолікуванням. Оптимальний період надання кваліфікованої медичної допомоги в перші 1-3 години від моменту розвитку інсульту.
Це захворювання потребує великої мужності і витримки від хворого, терпіння і любові від близьких. Отже, не давайте хворобі бодай найменшого шансу наблизитися до вас.
Ніна Левченко, лікар невропатолог КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»
