×

Полтава-1980: «Турист» розжився сауною, Полтава виробнича, тролейбус піде за місто

У завершальній п’ятій частині, переглянувши архівні документи та газетні публікації за 1980 рік, дізнаємося, чим жила Полтава 40 років тому.

Кожне виробниче підприємство міста звітувало про свої здобутки, деякі навіть своїми успіхами на міжнародному рівні. З конвеєра цеху з випуску товарів народного споживання на заводі штучних алмазів та алмазних інструментів щомісяця сходить 130 тисяч штук алмазних манікюрних пилочок, які користуються великим попитом у споживачів. У серпні у серійне виробництво запущено випуск наборів таких пилочок. Проте не лише про жінок дбають заводські умільці. Для тих, хто любить посидіти з вудкою біля річки, майстри виготовляють набори блешні. Продукція заводу «Електромотор» відома далеко за межами нашої країни. Електродвигуни з полтавською маркою можна побачити на підприємствах НДР, Монголії, Італії, Франції. Нещодавно моторобудівники одержали замовлення на виготовлення 1400 електродвигунів серії ЧА для Індонезії. З конвеєра підприємства також зійшла нова продукція – побутовий відцентровий насос. На Полтавському машинобудівному заводі м’ясного устаткування освоєно першу промислову партію автоматизованих ліній з переробки бройлерів. Це своєрідні фабрики, що переробляють понад шість тисяч голів на годину. Довжина цих ліній – 140–170 метрів. Із заводу «Продмаш» на ВДНГ у Москву відправили високопродуктивну м’ясорубку К6-ФВП-160-2/2 та підйомник-завантажувач К6-ФПЗ-1. Конструкції нових машин удостоєні двох авторських свідоцтв Державного комітету в справах винаходів і відкриттів при Раді Міністрів СРСР.

Напередодні нового навчального року в мікрорайоні Половки урочисто відкрили нову школу №32. Права першого дзвоника удостоїли ученицю 1-В класу Олену Ященко. Директор навчального закладу О.Береговий провів екскурсію для дітей. Вони побачили кабінети фізики, хімії, географії, історії, побували в актовому та спортивному залах, у слюсарній, столярній та швейній майстернях, відвідали велику їдальню, дізналися, що тут діятиме плавальний басейн.

На трасі в районі села Патлаївка відбувся шостий заключний етап змагань на Кубок дружби соціалістичних країн з мотокросу. Тисячі полтавців, які заповнили природні трибуни мототраси, стали свідками захопливої боротьби мотокросменів з Румунії, Болгарії, Чехословаччини, Польщі, НДР, Куби і Радянського Союзу. Хоча на шостому етапі впевнено перемогла збірна команда СРСР, але в загальному підсумку Кубок дружби дістався збірній Чехословаччини.

«Біля самого берега «Ворскли» на подвір’ї туристичного комплексу «Турист» з’явився новий пункт прокату різноманітного (у тім числі альпіністського) спорядження для любителів помандрувати, покататися на човнах і плотах, посидіти з вудкою. Пункт прокату при готелі існував і раніше, але нині його площі заросли. Спорудили цей об’єкт будівельники БУ-113 тресту «Південтрансбуд». Крім пункту прокату, тут розмістилося і кафе. Для нього відведений просторий зал, є своя кухня. Одне крило новобудови займає більярдна, кімнати відпочинку, буфети, кабінет лікаря, роздягальні і перша в нашому місті фінська лазня – сауна. Поруч із пунктом прокату – танцювальний майданчик для відпочивальників», – писала газета «Зоря Полтавщини». 

Що писали газети про ювілеї великі й малі? Своє п’ятиріччя відзначив вокально-інструментальний ансамбль «Інтервал» Палацу культури облміжколгоспбуду. За цей період колектив став переможцем багатьох музичних конкурсів. До складу ВІА входять Сергій Вовченко, Олександр Костоглод, Валерій Муха, Сергій Ковтуненко, Віктор Колодочка, Юрій Цюк, Юрій Зозуля. Художній керівник «Інтервалу» – Анатолій Синенко. Полтавському науково-дослідному інституту свинарства виповнилося 50 років. За заслуги в розвитку науки і впровадження наукових досягнень у виробництво Указом Президії Верховної Ради СРСР його нагороджено орденом «Знак Пошани». З цієї нагоди у приміщенні обласного музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя відбулися урочистості.

Восени 1930 року на будинку №19 на вулиці Котляревського з’явилася табличка з написом «Полтавська контора «Союзтранс» Всесоюзного транспортного експедиційного об’єднання. І далі пояснювалось: приймаються замовлення на укладення договорів про перевезення вантажів гужовим і автомобільним транспортом. Автогужова контора зазнала реорганізацій, перш ніж стала автоколоною 2214. Змінювалися її назви, підпорядкування, адреси гаража. До війни це була єдина транспортна організація загального користування. До неї входив змішаний автомобільний парк: вантажні машини, автобуси, таксомотори – налічувалось їх усього кілька десятків, а також велика гужова валка з сотнею коней і підвід. У повоєнний час парк розділили на два самостійних автогосподарства – вантажне й автобусно-таксомоторне. У 1957 році вантажне автопідприємство отримує постійну адресу на вулиці Ветеринарній, 22, а в 1961 році і свою назву – автоколона 2214. У 1980 році підприємство відзначило 50-річчя.     

Полтава будується, впорядковується. Усе більше стає асфальтованих вулиць і тротуарів, зелених насаджень.

– Коли я прийшов працювати в шляхо-ремонтне управління, – згадує машиніст мотокотка Микола Злобинець, – у місті було мало заасфальтованих вулиць. Відтоді минуло 25 років, і ви самі бачите, які зміни сталися.

Нещодавно бригада асфальтувальників Олександра Педченка у селищі Вороніна на вулиці Тунельній закінчила спорудження дороги довжиною у півтора кілометра з твердим покриттям, проклала також тротуари, – писали у замітці «У селищі – обнова» газети «ЗП».   

– 72 сім’ї тепловозоремонтників вселяться незабаром у нові затишні квартири дев’ятиповерхового будинку, що виріс на розі вулиць Панянка і Миру, – писала «ЗП» у замітці «Осінь – пора новосіль». – Новосели завдячуватимуть будівельникам БУ-113 тресту «Південтрансбуд», зокрема колективові, який очолює майстер О.Головко. Квартири поліпшеного планування, гарно оздоблені, з централізованим постачанням гарячої води, широкими лоджіями. Є ліфт, сміттєпровід. Проектом, який розробив полтавський архітектор П.Мороз з філіалу інституту «Укрміськбудпроект», передбачена побудова в ньому торгового-побутового центру, в якому розмістяться салон краси і магазин культтоварів площею 950 квадратних метрів.    

На фото 1980 року: вулиця Ванцетті з видом на Краєзнавчий музей

І ще про одне важливе будівництво повідомила «ЗП» в замітці «Тролейбус піде за місто»: «На 3,8 км продовжиться маршрут тролейбусної лінії від зупинки біля заводу медичного скла до села Розсошенці. На майбутньому маршруті вже розширено проїжджу частину вулиці Фрунзе, змонтовано контактну мережу, освітлення. Колектив виконробської дільниці БМУ нафтогазвидобування управління «Полтаванафтогаз» зайнятий нині на спорудженні тягової підстанції. Робиться все, щоб відкрити рух тролейбусів на новій дільниці маршруту в першому кварталі наступного року. Завершується будівництво проїзної частини шляху для майбутнього тролейбусного сполучення довжиною 2,2 км від вулиці Новозаводської вулицею Ковпака через шляхопровід до мікрорайону Половки. Монтаж контактної мережі планується тут виконати в наступному році».