Фото Володимира СУЛИМЕНКА та з архіву «ПВ»
Переглянувши архівні документи та газетні публікації за 1989 рік, дізнаємося, чим жила Полтава 30 років тому.
Із 12 по 19 січня відбувся Всесоюзний перепис населення. Начальник обласного управління статистики Серафима Стеценко розповіла про його особливості: «Уперше поряд з відомостями про населення збирають дані про
житлові умови людей. Відповіді на ці запитання допоможуть одержати дані
про житлові умови різних соціально-демографічних груп населення
у всіх регіонах країни, про розвиток житлової кооперації, рішення забезпечення людей житлом і його благоустрій. Перепис не ставить за мету «вивести когось на чисту воду», після того, як дані будуть перенесені для обробки на електронно-обчислювальній техніці, переписні листи знищуються, а сама інформація знеособлюється». Офіційну інформацію про попередні підсумки перепису населення по Полтавській області «Зоря Полтавщини» надрукувала 25 травня. Тож уперше за останні десять років кількість міського населення перевищила кількість сільського і почала становити 56,5%. На початок 1989 року в Полтаві проживали 315,1 тисячі чоловік (1979 рік – 278,9 чоловік).
Із початку року на Полтавському обласному радіо вітальні оголошення стали платними. Згідно з розцінками, установленими Державним комітетом СРСР по телебаченню й радіомовленню, хвилина звучання оголошення коштує 10 карбованців.
З 1 лютого створений відомчо-територіальний футбольний клуб «Ворскла», який перейшов на госпрозрахунок. Напередодні старту весняного сезону головний тренер команди Віктор Пожечевський у статті «Радуй, «Ворскло»! газети «ЗП» розповів, що команда стала на професійні рейки і діятиме за принципом самофінансування й самоокупності: «Тепер маємо право й можливості рекламувати товари й послуги підприємств та організацій у футбольних програмках, на щитовій рекламі, на світловому табло, як тільки нам його змонтують тбіліські спеціалісти. На матчі за участі шести команд лідерів підвищили ціну квитків на півкарбованця, багатьом відмовили в спеціальних гостьових перепустках, які раніше роздавали сотнями».
16 лютого на Паризької комуни, 2, відкрили магазин «Медична книга».
«Саме в це нове приміщення перевели найстаріший магазин №1, який існував з 1943 року. Тривалий час він розташовувався в напівпідвальному приміщенні на вулиці Леніна, відтоді, як знесли тут старі будівлі під забудову обласної бібліотеки, він ще тіснився два роки в кімнатці площею 18 квадратних метрів. А тут роздолля, зал площею 80 квадратних метрів з прилавками, стелажами, каталогами, відділом замовлень», – писала «ЗП» у замітці «Книжчине новосілля».
Напередодні 8 Березня вперше на сцені театру ім.М.В.Гоголя відбувся конкурс «Красуня Полтави». Автори сценарію та постановники шоу – Галина Ковальова та Світлана Долженко. Заявку подало 75 учасниць, у півфіналі виступали 21, у фіналі – вісім. Переможницею конкурсу «Красуня Полтави – 89» стала студентка кооперативного інституту Галина Задорожня. Віце-красунею названо Тетяну Уштан.
19 березня у мікрорайоні Левада урочисто відкрили новозбудований шестиповерховий комплекс дитячої міської лікарні, зведений на кошти, зароблені полтавцями на суботниках. Головний лікар закладу Анатолій Шкурупій розповів: «У лікарні працюватиме понад тисячу чоловік персоналу. Майже все медичне устаткування угорської фірми «Медікор», на його придбання облпрофрада виділила 2 млн карбованців. На загальнобудівельні роботи затрачено 5,5 млн карбованців. Спорудили обнову для міста колективи тресту «Полтавапромбуд».
Гласність у країні набирала обертів. У березні на сторінках обласних газет полтавці активно долучилися до обговорення рішення про будівництво на території центрального ринку на вулиці Фрунзе, 32, нового універмагу, нині тут речовий ринок. Полеміка розверталася з приводу того, що рішення про його розташування визначене начебто поспіхом і не зовсім обґрунтовано, а рішення про будівництво прийнято мало не келійно. Востаннє цю тему згадали на сторінках «ЗП» у публікації «Знову про місце для універмагу». У ній розповіли, що майбутню споруду розробила проектна організація «Укргіпроторг» для генерального підрядника тресту «Полтавапромбуд». І висловили сподівання, що проект буде втілений у життя, але не судилося.
Усе більше різних груп товарів ставали в країні дефіцитом. Інформація про те, що з полиць магазинів зникають сіль, сірники та борошно, пройшла на рівні чуток, а листами про дефіцит №1 – мийні засоби – читачі просто завалювали редакції газет. Найбільша добірка листів вийшла у «ЗП» від 24 травня під заголовком «Мильний бум: чутки та реальність». Обласне управління торгівлі спільно з іншими органами місцевої влади всіляко намагалися вирішувати це питання, але проблема дефіциту все одно існувала. Зрештою змушенні були ввести талонну систему забезпечення населення мийними засобами. Норми відпуску їх на одну людину на квартал становили: синтетичних мийних засобів – 750 грам, мила туалетного і господарчого по 200 грам.
Популярністю серед полтавців користуються змагання з картингу, які проводяться на картодромі «Лтава». Понад чотири тисячі глядачів завітали на четвертий етап чемпіонату СРСР, який відбувся у червні, та третій етап розіграшу Кубка дружби в липні.
«В одному з найновіших районів обласного центру Левада юні жителі, їхні батьки й учителі відзначили початок навчального року і входини в нову школу, – писала «ЗП» у статті «Адреса новосілля: Богдана Хмельницького, 20». – У новій середній школі №37 набралося сім класів, у п’ятьох навчатимуться українською, у двох російською мовами. Проект розраховано на 1728 учнів. За підрахунками директора Олега Писанського дітей до кінця першого навчального півріччя набереться півтори тисячі, а на початок наступного навчального року – дві. Такими темпами росте мікрорайон. На Леваді заплановано звести ще одну школу неподалік від цієї».
У день 46-ї річниці визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників на вулиці Лідова, 6, відчинив двері музей історії полтавської міліції. Наприкінці жовтня на базі оздоровчого табору «Волошка» села Головач відбулася перша спартакіада журналістів та поліграфістів Полтавщини. У шести видах програми змагалися газетярі і друкарі десяти редакцій, друкарень та видавництва «Полтава».
