×

Міська влада має не карати, а допомагати

Що зроблено і що не зроблено протягом нинішньої каденції міської ради? Які нагальні проблеми і перспективи нашого міста? Відповісти на ці запитання ми попросили голову однієї з найбільших фракцій міськради Андрія МАТКОВСЬКОГО.

– Які попередні підсумки про діяльність міської ради і депутатів вашої фракції можна зробити?

– Так, ми вийшли на фінішну пряму діяльності міськради, яка вже тривалий час працює без міського голови. І це, звісно, наклало свій відбиток і на загальний стан нашого міста, і на ефективність ухвалених рішень. Остаточні підсумки підбивати справді ще зарано, але загалом ситуацію оцінювати вже можна. Тим паче, що ми дуже добре знаємо настрої людей, оскільки наша фракція чи не єдина, яка ніколи не втрачала зв’язок з виборцями. Традиційно ми завжди звітували перед ними наприкінці року, намічали плани і перспективи, зокрема й щодо того, куди варто направляти кошти на наступний рік, а відтак на підставі цього вибудовували і свої програми та конкретні пропозиції, які виносили на розгляд депутатського корпусу і була можливість їх поетапно реалізовувати. Ця осінь теж не стане винятком, і теж звітуватимемо. Оскільки для нас завжди були пріоритетом конкретні справи, які якісно впливають на життя полтавців.

– Які з них ви могли б виділити?

– Візьміть хоча б галузь освіти. Усі дитячі садки і майже всі школи сьогодні за нашою ініціативою облаштовані новими пластиковими вікнами, що значною мірою поліпшило теплоекономічність будівель, а відтак і комфорт для дітей і вихователів, школярів і вчителів. Уже одне це засвідчує, що ми недарма отримали довір’я людей, ставши депутатами.

Я радий, що була підтримана і наша ініціатива щодо реформування міської транспортної системи. Ми ж розуміємо, що без широкої надійної мережі комунального транспорту влада не може ефективно впливати на ці процеси – забезпечувати якісні, за чітким графіком перевезення пасажирів. І не лише в центральній частині міста, а й на околицях, що завжди було для міста проблематичним. І ось тепер уже закуплено 20 новеньких автобусів, а до Дня міста парк комунального транспорту має поповнитися і двома десятками нових тролейбусів. А загалом до кінця року кількість тих же тролейбусів у нашому місті збільшиться вдвічі. Це була ініціатива саме нашої команди, представники якої свого часу на тих чи тих керівних посадах готували і відповідні рішення та інші документи, і вели переговори з ЄБРР. І, до речі, ці рішення депутатський корпус підтримував фактично одноголосно. Про що це свідчить? Про те, що ці рішення були правильними і своєчасними. Тут, як кажуть, і заперечити нічого!

Те саме стосується і долі приміщення колишнього Петровського Полтавського кадетського корпусу. Про передачу його у державну власність – для судової адміністрації. Ідеться про реставрацію цієї будівлі, яка знову має стати окрасою нашого міста.

– Це добре, що пам’ятка архітектури в історичному центрі міста буде відновлена. А як щодо «пам’яток», у яких багатьом полтавцям доводиться жити, адже житловий фонд міста теж старішає. Навіть так званим хрущовкам, які колись вважалися цілком сучасними, нині вже далеко за півсотні років…

– Нам хоч і частково, але вдалося реалізувати програму житлово-комунального господарства саме в частині ремонту житлового фонду. Лише за зверненнями до нас полтавців ми включили до бюджету і потім контролювали хід робіт більш як на сотні будинків нашого міста в різних районах.

– Не можна не згадати і про таку актуальну нині тему, як охорона здоров’я…

– Так, у рамках програми «Здорове місто» ми запровадили програму безплатного діагностування, для чого було виділено 10 млн грн і закуплено відповідне сучасне обладнання. Завдяки цьому тисячі полтавців отримали можливість пройти МРТ- і КТ-обстеження, не витрачаючи на це жодної копійки. За ці роки в кожній міській лікарні проведено і капітальні ремонти.

 – На що ви передусім націлюєте депутатів своєї фракції?

– Головне – робота з людьми: бути серед людей і працювати для них. Тому робота депутатів на своїх територіях – це пріоритетне завдання для нашої команди. І люди не просто мають знати свого депутата, вони повинні бути впевненими, що він у будь-яку мить підставить своє плече, допоможе словом і ділом. Власне кажучи, депутат і громада якраз і повинні працювати спільно, в одному напрямку. Тому наші депутати спільно з полтавцями регулярно організовують суботники з благоустрою території, урочистості, зокрема й привітання ветеранів, Новорічні свята, спортивні змагання тощо.

– А чим загалом, на ваш погляд, характерна ця каденція?

– По-перше, досі міськрада, мабуть, ніколи не працювала в режимі такої політичної турбулентності, як тепер. Досить згадати всі ті пертурбації, яка відбувалися за останні роки і в самій міськраді, і в країні загалом, що, звісно, теж не могло не впливати на ситуацію. Наша фракція теж була і в провладній коаліції, і в опозиції. Однак, попри такі «рокіровки», усе ж вдалося багато чого зробити. Хоча тут оцінювати не нам, це мають зробити самі виборці, які краще за інших розуміють, хто займався конкретними справами, а хто просто піарився і займався особистими справами…

На жаль, деякі програми не вдалося реалізувати і нам, зокрема ініціативу щодо допомоги в розмірі 1 тис. грн пенсіонерам. Нинішня більшість у міськраді воліє за краще платити надвисокі зарплати чиновникам, ревно оберігаючи їхні статки, а от конкретно допомогти нужденним – це їх не обходить. І, звісно, вісім наших депутатів з 42-х не в змозі зламати подібну схему. Коли нас буде не вісім, а 28, тоді можна буде говорити і про виконання багатьох інших соціальних програм, які сьогодні відверто блокуються нашими опонентами – нинішньою більшістю.

– Говорячи про ситуацію у міськраді, не можна не згадати і того, що вона тривалий час залишається «безголовою». Люди досі запитують себе: правильно чи неправильно, що від керування містом відсторонили Олександра Мамая? Чи законно? І як це вплинуло на ситуацію в Полтаві? Навіть безвідносно до конкретної персони…

– Ситуацію, коли в місті немає його очільника, звісно, у жодному разі не можна вважати позитивною. З іншого боку, те, що Мамая відсторонили від управління містом, мало під собою цілком законні підстави. Адже на певному етапі він почав гальмувати реалізацію багатьох програм розвитку міста, зокрема й закупівлю 40 тролейбусів. А тим часом почався занепад комунальних підприємств, оскільки політика керівництва була спрямована фактично на їх розвал і ліквідацію.

Тому, як кажуть, по заслугах, і все було зроблено цілком демократично і правильно. А в чому негатив? Відповідно до закону через три місяці Верховна Рада мала призначити позачергові вибори міського голови. І тоді, отримавши мандат довіри полтавців, новообраний голова мав би змогу об’єднати депутатський корпус і працювати на благо міста. А у нас, на жаль, сталося так, що Верховній Раді було не до проблем Полтави, потім президентські вибори, розпуск Парламенту, нові вибори… Відтак Полтава вже майже два роки живе без міського голови. Тому в нас сьогодні і міськрада як Лебідь, Рак і Щука з відомої байки, а місто без керма і вітрил…

– Але ж Олександра Шамоту якраз ви й рекомендували на посаду секретаря міськради!..

– Додам лише, що рекомендував я його тоді на три місяці. Саме до позачергових виборів міського голови, на які й були сподівання. Але ж ніхто не міг спрогнозувати, що ця ситуація затягнеться на два роки! Як виявилося, це не та людина, яка б ефективно працювала на цій посаді. Йому не вистачило досвіду, професіоналізму, а головне – Шамота так і не зміг піднятися над політичними амбіціями. Зрештою популізм почав переважати конкретні справи, а навіть ті позитивні програми, які пропонувала наша фракція, нехтувалися.

– Та чи не найбільше проблем накопичилося нині довкола ситуації з коронавірусом. Адже навіть у Полтаві важко знайти людину, яка так чи інакше не постраждала не від самої хвороби, а від наслідків, які виникли на тлі протиепідемічних заходів. Сотні людей позбулися роботи, ускладнилася робота лікувальних закладів і самих медиків, школярі і студенти втратили можливість відвідувати навчальні заклади, закривалися дитсадки… Сильно постраждав малий і середній бізнес. Навіть пенсіонери, які, приміром, теж зазнали багатьох обмежень і навіть втратили можливість пільгового проїзду. Небезпека зрозуміла, але чи все зробили чиновники на місцевому рівні, аби підготуватися до цієї біди, максимально знівелювати її наслідки?

– Без введення відповідних карантинних заходів, як показала практика, обійтися було неможливо. Але, з іншого боку, наші міські чиновники в окремих випадках явно перегнули палицю. Ну як це розцінювати: супермаркети працюють, черга може стояти там до сотні людей, а ринки, де люди трудяться на свіжому повітрі, зачиняють? І ще купа різних додаткових умов для бізнесу, який і так фактично поставлений на коліна. Ясна річ, категорична заборона всього і вся – це найлегший у цьому випадку варіант. На жаль, чиновники наші обрали саме його, навіть не намагаючись розібратися в кожній окремій ситуації. А слід би замість лише каральних акцій перейти до партнерства, до реальної допомоги роботодавцям. Відтак уже сьогодні міський бюджет недорахувався десятків мільйонів гривень. А це ті кошти, які могли б піти і на різні заходи боротьби з епідемією. А з іншого боку, чиновники від медицини чомусь вважають, що людей лікують лише апарати штучної вентиляції легень – техніка, а не люди. Саме на техніку й виділили гроші, але її досі нема. На мою ж думку, гроші треба було давати персоналу – нашим шанованим медсестрам і лікарям, які там працюють. Техніка – це добре, але люди мають бути на першому плані. А вони бахнули кошти на якусь техніку, а люди тим часом звільняються, не одержують обіцяних надбавок, що, звісно, негативно впливає на лікувальний процес.

– Що саме тепер найважливіше для депутатів?

– Своє завдання як опозиції ми нині бачимо в тому, аби підвищувати контроль за діяльністю чиновників. Адже, розуміючи, що невдовзі, після виборів, їм уже не судитиметься владарювати біля бюджетного корита, вони під шумок старатимуться «додерибанити» все, що тільки можна. Ми їм цього не дамо! А правоохоронні органи нехай дадуть свою оцінку.

– І все ж на тлі всіх цих негативних процесів чи бачите ви світло в кінці тунелю?

– Звісно, завжди хочеться вірити в кра- ще. Тож я вірю, що вже восени ситуація зміниться. І буде в нас і новий міський голова, і нова міська рада. А більшість депутатського корпусу складатимуть люди досвідчені, професійні, які конкретними справами доведуть свою любов до Полтави і повагу до полтавців.