Про різні аспекти міського життя напередодні місцевих виборів ми попросили розповісти керівника опозиційної фракції у Полтавській міськраді Андрія Матковського. Зокрема й щодо реалізації тих, чи інших програм, які б мали покращити життя полтавців, особливо пенсіонерів, працівників бюджетної сфери.
– Андрію Всеволодовичу, як ви оцінюєте роботу нинішньої міськради? Наскільки вона, на вашу думку, була продуктивною чи навпаки?
– Нинішня каденції була багата на різні політичні баталії. З одного боку, це добре, оскільки міськрада – це своєрідний живий організм, де в дискусіях і мають народжуватися правильні рішення… Але з іншого боку, інколи саме через ті чи інші політичні амбіції страждає загальна справа. Ми були і при владі, коли наші представники очолювали ті чи інші напрямки роботи, і в опозиції, як зараз… Унікальність же цієї каденції в тому, що вперше за історію міста депутати відправили у відставку міського голову! Але скажу відверто: я не очікував, що після цього Полтава на цілих два роки залишиться без міського голови, адже за законом Верховна Рада мала у тримісячний термін призначити вибори. І якби ми через три місяці обрали нового міського голову, який би об’єднав депутатів, зумів поставити інтереси міста вище амбіцій тієї чи іншої політичної сили, то зміни на краще за ці два роки полтавці уже б відчували…
– Але ж ви теж рекомендували того ж Шамоту на посаду секретаря міськради…
– Звісно, ми вірили тоді, що Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, але цього, на жаль, не сталося. Що ж до секретаря міськради, то я вже висловлювався на цю тему. Спробую ще раз «розшифрувати» свою позицію. Ми пропонували тоді першим кроком проголосувати за відставку Олександра Мамая, а вже потім обирати секретаря… Більше того: я особисто неодноразово пропонував нашим колегам по тодішній коаліції навіть зробити посаду секретаря «ротаційною», тобто кожні три місяці обирати представника тієї чи іншої фракції. Це б дозволило навіть певним чином оцінити кадровий потенціал депутатського корпусу. На жаль, тоді наші партнери не підтримали цю позицію і дуже швидко стало зрозуміло, що Олександр Шамота явно не відповідає займаній посаді. Бо замість того, аби об’єднувати депутатів, новоспечений секретар почав займатися інтригами і більше дбав про задоволенням власних політичних амбіцій і вирішення особистих справ. У підсумку ціла низка й наступних кадрових рішень призвела до того, що нині міська рада має такий низький рівень довіри.
– Найбільше скарг нині на житлово-комунальне господарство. І характерно, що навіть, здавалося б, певні благі наміри нинішньої коаліції обернулися, грубо кажучи, пшиком. Як, приміром, з програмою підтримки ОСББ…
–Свого часу за зверненнями полтавців ми мали можливість включати до програми ремонт житлових будинків і не лише виділяти на це кошти, але й контролювати хід ремонтів. Таким чином було виконано роботи на сотні об’єктів. Але це лише 10 відсотків житлового фонду, оскільки загалом близько тисячі будинків у Полтаві потребують сьогодні того чи іншого ремонту. До речі, саме зміна правил гри у цій сфері спонукала і нашу фракцію піти в опозицію. Оскільки «Рідне місто», яке взяло на себе відповідальність за ЖКГ, на початку року заявило, що ремонтувати будинки жителі мають власним коштом. Ми були проти і тоді, і зараз! Бо вважаємо, що це несправедливо, адже люди десятиліттями сплачували комунальні послуги, ремонтів у їхніх будинку жодного разу не робилося, а тепер їм кажуть: платіть! Ми ж переконані: маючи понад 3 мільярди гривень бюджету, місто має виділяти кошти на ремонт будинків, крок за кроком ремонтувати їх… І лише після цього пропонувати там людям ОСББ. Програма ж яку ухвалили, спершу викликала оптимізм у деяких ОСББ, але уже зараз він почав розвіюватися. Бо у підсумку виявиться, що УЖКГ на цьому ще й зароблятиме, здираючи кошти з жильців. Мало того що виділяються кошти з бюджету, ще 30 відсотків вартості люди мають зарахувати на рахунок УЖКГ. І от уявімо: якщо ОСББ самостійно запросить умовно якогось дядю Ваню відремонтувати дах, то це одна сума… А якщо таким чином, то це проектування, тендер, інші сходинки цієї процедури… У підсумку все вийде разів у десять дорожче!
– Який же вихід?
– Вихід простий і я пропонував його з самого початку… Що треба зробити? У рамках програми «Турбота» варто було б виділяти кошти безпосередньо мешканцям даного будинку ( у певних пропорціях в залежності від форми власності) на ремонт даху, ліфту. під’їзду… Коли дати людям цю копійчину, вони самі вирішуватимуть як їм краще і економніше відремонтувати своє житло. Конкретний приклад: багато наших виборців живуть у Авіамістечку, там є великий будинок, де вже кілька років протікає дах… Там лише на проектування треба ледь не мільйон гривень. 30 відсотків цієї суми – це понад 300 тисяч гривень. От, мешканці й кажуть: так ви дайте нам ці 300 тисяч і ми самі за такі гроші цей дах відремонтуємо! Але наші опоненти пішли іншим шляхом…
–З приводу так званих карантинних заходів…
– Я вже не раз про це говорив. Але ще раз повторюся: карантин карантином, але влада має не карати підприємців, а допомагати їм. Допомогти, а не штрафувати! У нас же тупо позакривали усі ринки, хоча в інших містах до цього підійшли зважено. У нас же з одного боку заблокували нашу ініціативу щодо матеріальної допомоги пенсіонерам і медикам, а з іншого перекрили кисень підприємцям. На останній сесії більшість не підтримала нашу ініціативу виділити по тисячі гривень пенсіонерам і по п’ять тисяч медикам, витративши загалом 100 мільйонів гривень з бюджету, а натомість через дурні заборони не дорахувалися у тому ж бюджеті 70 мільйонів гривень. І при тому, що, одержавши матеріальну допомогу, люди так чи інакше повернули б ці кошти в оборот, підтримавши і той же малий бізнес. Але, як бачимо, у нинішньої коаліції інші пріоритети: вони більше переживають про власні зарплати і премії, створення якихось нових нікому, окрім них самих, департаментів…
–Андрію Всеволодовичу, що чекає людей у зв’язку з утворенням Полтавської об’єднаної територіальної громади?
– Полтавці мають розуміти, що після виборів наше місто буде уже в новому статусі –об’єднаної територіальної громади. Таким чином до Полтави буде приєднано цілу низку приміських сіл. Тут, звісно, є свої плюси і мінуси, але наше завдання зробити так, щоб це призвело лише до покращення у всіх сферах життєдіяльності громади.
Наша команда в цьому плані уже започаткувала свого часу немало ініціатив і цільових програм, які успішно функціонують і досі. Наприклад, програма «Місто без околиць», яка дозволила розширити мережу транспортного сполучення у приміській зоні, а у майбутньому дасть можливість і вивести її на якісно новий рівень. Ми крок за кроком покращували і систему медичного обслуговування, зробили для полтавців безкоштовною цілу низку діагностичних обстежень. Тож тепер ці проєкти слід розширювати і адаптувати до майбутньої Полтавської ОТГ, тож у селах теж мають бути і якісна медицина та освіта, і транспорт та дороги, і освітлення та водогони… Тож не варто боятися, що малі та віддалені села після об’єднання опиняться у гірших умовах, ніж центр громади. Тому будемо й надалі спілкуватися з людьми, радитися, спільно знаходити шляхи розв’язання проблем. Тим паче, що збільшений бюджет ОТГ дозволить розв’язувати і ті з них, на які раніше не вистачало коштів.
– А щодо самих місцевих виборів. Ваша команда готова до них?
– Політики мають бути готовими до наступних виборів уже наступного дня після закінчення попередніх! Наша команда готова. У нас будуть і кандидати на міського голову, і у міськраду, і до районних рад… І коли мене питають, що треба для того, аби виконувати ті чи інші програми, то я завжди кажу: треба, аби в міськраді було не 8 депутатів від команди Матковського, а в рази більше. Тоді ми зможемо реалізовувати наші ініціативи, які виборці сьогодні підтримують. І ми радимося зараз з ними під час численних зустрічей. Зокрема й щодо того, яку політичну силу підтримувати на наступних виборах, аби в партнерстві мати змогу на ділі покращити життя полтавцям. Їм і вирішувати долю міста 25 жовтня, коли самі виборці й дадуть оцінку роботі міськради.
Павло ДОЛИНСЬКИЙ
