×

Полтавська міськрада виділила кошти на проєкт реставрації будинку Патріарха Мстислава

Депутати Полтавської міської ради під час сесійного засідання схвалили рішення про спрямування коштів на реставрацію об’єкта культурної спадщини — хати Патріарха Мстислава, що розташована на вулиці Патріарха Мстислава, 13. Консультативну допомогу депутатам надали громадський активіст Ігор Кіянчук, настоятель Свято-Михайлівського храму Православної церкви України в Івонченцях о. Олександр Горай та регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області, член комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій при міськвиконкомі Олег Пустовгар.

Зокрема, на перший етап реставрації хати, де народився видатний уродженець Полтави, борець за державну й церковну незалежність Патріарх Мстислав, виділено 200 тисяч гривень. Авторка проєкту рішення, депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна розповіла: «нині Управління капітального будівництва готується оголосити тендер на виготовлення проєкту реставрації. 200 тис. грн – орієнтовна вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації на реставрацію будинку; кошти виділили, щоб надалі з’явилася можливість шукати фінансування на відновлення будівлі».

 До речі, кілька років тому хату Патріарха Мстислава (в миру Степана Скрипника) Полтавська облдержадміністрація включила до туристичного маршруту Полтави, щоб у перспективі полтавці і гості міста могли знайомитися із життєвим шляхом видатного українця.

«Ухвала сесії Полтавської міськради є кроком вперед у справі створення музею. Як відомо, в юності майбутній Патріарх Мстислав служив хорунжим полку імені Костя Гордієнка й у 3-й Залізній дивізії Армії Української Народної Республіки, і навіть — особистим ад’ютантом Симона Петлюри. Тож у майбутньому музеї важливо висвітлювати важливі сторінки Української революції 1917-21 рр. та шлях українського православ’я до здобуття автокефалії», – прокоментував подію Олег Пустовгар.

ДОВІДКОВО: 10 цікавих фактів від УІНП

1. Мати Степана Скрипника, Маріанна Василівна — рідна сестра Симона Петлюри, третя донька Василя й Ольги Петлюр. Виховала чотирьох синів і доньку.

2. Навчаючись у гімназії, систематично відвідував церкву, співав у церковному хорі, допомагав під час богослужінь. Зокрема, прислужував вікарному єпископу Полтавської єпархії Юрію Ярошевському, який пізніше стане митрополитом Варшавським і буде вбитий за українізацію православ’я в Польщі.

3. Дядько Симон Петлюра був для молодого Степана прикладом для наслідування. В одному з інтерв’ю він розповідав: «Я був пуцвірком. Влітку він приїхав із Кубані і був два тижні, навчив мене одного вірша — «Пани, пани…». А то було якраз на Різдво, і він хотів, щоб я той вірш декламував. Від цього пішло дуже багато… Мама була вдоволена, обняла мене, розчулилася, тато зрадів, але мама каже, я боюся, що цей Сенька зробить із тебе соціаліста». У 1918-му був заарештований німцями разом із Симоном Петлюрою, провів у Лук’янівській в’язниці Києва понад чотири місяці.

4. У боротьбі за дерусифікацію церковного життя на Волині, де українці становили майже 70% віруючих, організував 10 вересня 1933-го так звану «Почаївську маніфестацію», на яку зібралося близько 20 тисяч прочан. Під час мітингу було розгорнуто жовто-блакитні прапори та транспаранти з вимогами українізації церкви. У результаті тривалої боротьби, як зазначав В. Борщевич, «українцям удалося закласти основи національної ієрархії, українізувати богослужіння у 2/3 парафій єпархії, створити й відновити авторитетні церковно-громадські інституції, взяти керівництво єпархіальним життям у свої руки».

5. У польському сеймі за 9 років виголосив близько 20 промов. На початку німецько-польської війни в 1939-му заявив, що українці не мають підстав проливати кров за Польщу, яка впродовж двох останніх десятиліть була для України мачухою.

6. Дружина Степана Скрипника загинула за нез’ясованих обставин після зайняття Львова  військами СРСР. Він сам піклувався про дітей, а незабаром прийняв чернечий постриг.

7. Перебуваючи в 1944-му в Польщі, організовував евакуацію українського духовенства з родинами (близько 700 чоловік) до країн Західної Європи.

8. У 1947-1949 рр., коли Мстислав очолював Українську православну церкву у Канаді, архієпископською резиденцією став другий поверх парафіяльного будинку Бриджпортської Покровської парафії, де владика приймав духовенство, проводив наради й видавав розпорядження.

9. Церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруці називають «Українським Єрусалимом», або ж «Українським пантеоном». До нього входять консисторія, православна семінарія, видавництво з друкарнею, музей, бібліотека, архів, кладовище.

10. За три роки свого патріаршества Мстислав сім разів відвідував Україну з тривалими візитами. На Всеукраїнських зборах Народного Руху України в жовтні 1990-го він сказав: «Що б ми хотіли від політичних громад? Щоб вони розуміли роль Церкви в житті нашої нації… Церква — це є те середовище, навколо якого наростає моральна сила».

Полтавський офіс Північно-східного відділу УІНП