×

Полтавська журналістка виграла суд у Національної суспільної телерадіокомпанії України

Полтавський апеляційний суд задовольнив позов відомої полтавської  журналістки Олени Вахницької (Колачинської) у цивільній справі  до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул і стягнення моральної шкоди. Характерно, що в ухвалі сказано, що рішення суду про поновлення на роботі та стягнення   середнього заробітку підлягає до негайного виконання, а «постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття». 

Однак у Полтавській філії НСТУ виконувати рішення «негайно» відмовляються, мотивуючи це тим, що посади редактора редакції суспільно-політичних програм обласного радіо, з якої і звільнили Олену Вахницьку, уже не існує, а змінювати штатний розклад на свій розсуд вони не мають права. І взагалі, мовляв, ми не ми, оскільки рішення стосується НСТУ, а не місцевої філії як відокремленого підрозділу. 

До речі, за словами Олени Вахницької, щойно отримавши рішення суду, вона поквапилася на роботу, аби потім її повторно не звільнили, однак керівництво філії впродовж кількох днів  уперто уникало зустрічі з журналісткою. Тож сьогодні їй  довелося навіть викликати наряд поліції, аби така зустріч відбулася уже в присутності поліцейських, яким журналістка передала  і відповідну заяву.

Утім і після досить нервової розмови з продюсеркою філії Ольгою Журавльовою, менеджером Ігорем Сазоновим позиція сторін не змінилася.  Своєї провини керівники не визнають, а відповідь О.Вахницькій пообіцяли надати «у визначений законом термін».

Нагадаємо деяку передісторію питання. У зв’язку з утворенням Національної суспільної телерадіокомпанії  України їй було передано й усі регіональні телерадіокомпанії, зокрема і ОДТРК  «Лтава». На жаль, така «реформація» радше нагадувала… погром регіональних телерадіокомпаній, які позбулися будь-якої самостійності, а близько трьох тисяч журналістів (!!!) по всій країні було викинуто на вулицю. Серед них і кілька десятків полтавських. Характерно, що при цьому позбулися роботи здебільшого чомусь найдосвідченіші, ті, хто роками розбудовував   «Лтаву», створював імідж телерадіокомпанії, завойовував призи і премії не лише в Україні, але і за її межами. До такого «чорного списку» потрапила і Олена Вахницька. Однак на відміну від багатьох своїх колег вона не змирилася з ситуацією, адже справа тут не лише в самій роботі: подібного роду звільнення апріорі визнавало журналістку «профнепридатною». Тим паче, що звільняючи досвідчених журналістів і навіть операторів, керівництво філії брало часом на роботу людей буквально з вулиці – без будь-якого досвіду і професійних навичок.