×

«Полтавський вісник» прожив 18 років у Будинку техніки

У Радянському Союзі до початку 1970-х років діяли понад сотню будинків науково-технічної пропаганди, які мали назву Будинок техніки. Ці установи залучали інженерно-технічних і наукових працівників для розробки рекомендацій щодо впровадження у виробництво прогресивних технологій, комплексної механізації та автоматизації, поширювали досвід новаторів і передовиків виробництва, надавали методичну допомогу різним технічним установам, організовували конференції, семінари, виставки тощо.

30 років тому в Полтаві вирішили збудувати обласний Будинок техніки, а завершили його лише через п’ять років. Та на той час потреба в ньому вже відпала.
У статті «Скарбниця технічних знань» газети «Зоря Полтавщини» від 1 вересня 1989 року голова обласного правління Спілки наукових та інженерних товариств СРСР Олександр Могилат розповів про початок будівництва обласного Будинку техніки: «Нарешті збулася довгождана мрія нашої інженерно-технічної громадськості. Це буде справжня скарбниця знань. До останнього часу в обласному центрі ніде було дістати довідково-інформаційну, нормативно-технічну, патентну і конструкторську документацію, матеріали про досягнення науки і техніки, передовий досвід. Відсутність копіювально-множної бази, комплексу засобів науково-технічної пропаганди стримує доведення до науковців, інженерів і техніків новинок вітчизняної й зарубіжної практики, а також впровадження їх у народному господарстві. А такі творчі організації, як науково-інженерні товариства, Всесоюзне товариство винахідників і раціоналізаторів, товариство науково-технічної інформації працюють відокремлено, кожна з них, як кажуть, вариться у власному соку. Звідси й віддача їх мізерна. А всі вони мають трудитися тільки в тісній взаємодії. Дивно, в обласному центрі немає навіть, де організувати виставку технічної творчості, навчання молоді в гуртках, провести конференцію чи нараду в системі науково-інженерних товариств. Усе це й викликало необхідність спорудження обласного Будинку техніки. У липні цього року вже, як кажуть, і перший пакілець забили: на розі вулиць Жовтневої й Червоноармійської вирили котлован під фундамент майбутньої новобудови. Це буде Г-подібне приміщення, перший чотириповерховий блок якого розміститься на вулиці Жовтневій, інший, шестиповерховий, – на вулиці Червоноармійській. Будинок техніки споруджується з цегли в поєднанні з гранітом, бетоном, склом, стіни якого прикрасять алюмінієві вітражі. Проект розробив полтавський філіал Державного проектного інституту «Укрміськбудпроект». Загальна кошторисна вартість – 1488,7 тисячі карбованців, у тім числі вартість будівельно-монтажних робіт – 860 тисяч карбованців. Уся площа – 5,4 тисячі квадратних метрів. На першому поверсі запроектовано магазин технічної книги з торговим залом. На інших поверхах розташуються зали – для засідань з кінопроекційною апаратурою, виставковий для обміну досвідом, кабінети для технічних гуртків, семінарських занять, множної техніки, а також необхідні адміністративно-господарські й побутові приміщення. Замовник – відділ капітального будівництва облпрофради, підрядна організація – БМУ «Житлобуд» тресту «Полтавпромбуд». Фінансування будівництва – пайові кошти підприємств та організацій області».

Начальник відділу капітального будівництва облпрофради Олексій Кулик доповнив: «Ділянка, виділена під Будинок техніки, розташована в центральній частині міста і стала закінченою ланкою забудови площі Дзержинського – адміністративно-громадського центру Полтави. Характерна ознака цього об’єкту – добудова його до приміщення облспоживспілки, що створить єдиний архітектурний ансамбль. Над ліфтовою шахтою встановимо світлове табло з показниками часу і температури. Строк здачі об’єкта в експлуатацію – четвертий квартал 1991 року».

Офіційно в експлуатацію довгобуд здали наприкінці 1994 року. У статті «І все ж таки – новосілля!» газети «Вечірня Полтава» голова виконкому обласної Спілки наукових та інженерних об’єднань України Віктор Панченко розповів: «Тоді, п’ять років тому, за підтримки міського бюджету, на жаль, нам коштів вистачило лише на те, щоб збудувати «коробку». А потім – інфляція, банкрутство багатьох наших потенційних замовників, зменшення замовлень… Грошей ледь вистачало на прожиття, не кажучи вже про добудовування. Ми пішли на компроміс. Уклали договір з «Житлосоцбанком», згідно з яким той оплатив решту будівництва, а ми «розплатились» певною частиною приміщення нашого будинку. І от сьогодні нарешті будівництво закінчилось. Раніше, ще на його початку, ми планували назвати споруду Будинком науки і техніки. Але нині, виходячи з того, що 43% приміщення дісталося «Житлосоцбанку», а весь п’ятий поверх наданий у розпорядження міського голови, то решту, що залишилась, ми вирішили назвати просто обласним інженерним центром. У нашому будинку шість поверхів. На першому планується розмістити магазин з двома відділами – науково-технічного напрямку, а також промислового, на другому – інженерний центр, на третьому і четвертому – конференц-зал на 400 місць. На п’ятому поверсі розмістились ваші колеги – редакція газети «Полтавський вісник» і ЮТА-ТБ, а також міський Будинок творчості. Власне, на обласну раду наукового та інженерного об’єднань залишився шостий поверх і кімнати з боку вулиці Жовтневої. Буде, звичайно, тісно, але нічого не поробиш. Адже, якби не своєчасна допомога новоселів, цей будинок досі був би недобудований».

При вході в будівлю, яка отримала адресу Жовт-нева, 43, повісили шість табличок організацій, які в ній оселилися. Серед них Полтавська обласна рада товариства винахідників та раціоналізаторів України, Полтавське відділення державного інноваційного фонду України, Полтавський регіональний центр сертифікатних аукціонів та інші. 18 років за цією адресою розташовувалася редакція «Полтавського вісника». З часом змінювалися постояльці Будинку техніки, кімнати якого віддали під офіси комерційних організацій. Навіть магазини зі сторони вулиці Жовтневої не затримувалися: «Відеотему» змінила «Брусничка», а нині тут секондхенд.

Така доля спіткала всі колишні Будинки техніки, приміщення в яких займають комерційні організації в кращому випадку, там діють центри позашкільної роботи зі школярами та молоддю.