Виставку, яка відкрилася цими днями у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка її відвідувачі вже встигли нагородити багатьма похвальними епітетами. Зокрема й «шедевральна», навіть «фантастична»! І в цьому нема жодного перебільшення. Адже жоден художник досі не зміг розвернутися одразу аж на два зали галереї, але й вони ледь вмістили таку кількість робіт – 175! Та справа, звісно, не в кількості: кожна робота художника – будь то живописне полотно чи графічний портрет, то, як він сам каже, «частинка життя». А ще й частинка його душі, яка широко відкривається в його роботах. Бо лише людина з такою душею і таким баченням світу може створити такі шедеври.
Виставка «Микола Підгорний. Живопис, графіка» присвячена 75-річному ювілею художника та Дню міста. Її відкриття стало помітною культурницькою подією в житті Полтави, зібравши десятки шанувальників творчості художника, серед яких було й чимало героїв його портретних робіт.
Про творчість Миколи Підгорного говорили директор Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка Ольга Курчакова, голова обласної організації Національної спілки художників України Юрій Самойленко. Високо оцінив творчість художника архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, який вручив Миколі Підгорному і Благословенну грамоту предстоятеля Православної церкви України Єпифанія. Заслужений працівник культури України Іван Новобранець подарував колезі його улюблений музичний твір, а голова Полтавської спілки філателістів Михайло Меллін – марку та конверт зі спецпогашеннями, присвячені ювілею художника.
Надалі процес вітань перейшов у фазу «броунівського руху», внаслідок чого на ближніх підступах до ювіляра вишикувалася навіть черга з букетами і дарунками. Як кажуть у таких випадках, свято вдалося. Після цього найпопулярнішими людьми на виставці стали фотографи, яких поважні гості виставки «розібрали» для фотосесій на тлі власних портретів.
– Я гадаю, уже давно треба створити у нас спілку людей, які мали честь бути увічненими в портретах Підгорного, – з посмішкою говорить відомий полтавський карикатурист Михайло Шлафер. – Я вважав і вважаю: якщо Майстер тебе намалював, значить, ти вже чогось досяг у цьому житті. Це як почесне звання!
Самому ювілярові ідея «спілки портретованих» сподобалася і він тут же запропонував Михайлові «балотуватися» на посаду її президента.
– Організувати виставку завжди складно, – каже Микола Підгорний, – а ювілейну – складно подвійно. Адже це певний етап роботи, підсумок, своєрідний звіт перед публікою. І щоразу тобі хочеться більшого, ніж це навіть можна уявити. От і сьогодні тут представлені не всі роботи, які я хотів би презентувати, адже багато з них знаходяться у приватних колекціях, вони без перебільшення «роз’їхалися» по всьому світу, як і їхні герої. Таке життя! Тому я погодився з цікавою концепцією, яку запропонувала Ольга Курчакова і тепер бачу, що роботи, які ви бачите і мали тут бути. Як на мене, все вийшло доволі органічно. Навіть «портретна» частина виставки. Адже там добре відомі нам обличчя – знані у Полтаві люди, яких мені приємно бачити і сьогодні серед відвідувачів. Тому вони дякують мені, а я дякую їм. І дякую долі, що звела з такими прекрасними людьми.
Графічні роботи Миколи Підгорного можна переглянути тут:
Про життя і творчість Миколи Підгорного розповідає фільм Марії Бойко з циклу “Видатні полтавці”:
