×

Позачергові вибори до ВР: тріумф «Слуги народу» і майбутня монокоаліція

У неділю, 21 липня, тисячі полтавців з’явилися на виборчі дільниці, щоб обрати новий склад Верховної Ради України, а також депутатів-мажоритарників по 144 та 145 округах. У майже 100 дільницях міста працювали численні члени ДВК, спостерігачі та представники поліції і ДСНС, аби забезпечити порядок та безпеку полтавців.

Андрій Матковський разом із дружиною Вікторією проголосували на дільниці №531214.

Разом із родиною виконати свій громадянський обов’язок прийшов і голова найбільшої фракції у Полтавській міській раді Андрій Матковський. За його словами, лише таким чином можна вплинути на ситуацію в країні, а також обрати до Парламенту рішучих та дієвих політиків:

Настав час докорінно змінити нинішній суспільний лад. Ті депутати, яких обрали попереднього разу, за своєї каденції не приділяли необхідної уваги місту та залишили після себе низку невирішених питань. Тож усією родиною ми підтримали курс на прогресивні політичні реформи, зокрема зняття депутатської недоторканності. Упевнений, що в новообраний Парламент увійдуть люди, які справді хочуть зробити Україну сильною та незалежною, а наше місто сучасним та комфортним для проживання.

Голова ДВК виборчої дільниці №531214 (144 виборчого округу) Дмитро Ширманов розповів про ситуацію під час голосування:

– Під час роботи дільниці не виявлено жодних процедурних порушень. Тут працювало п’ять спостерігачів, тож усе відбувалося відповідно до законодавчих норм. Особисто мене дещо здивувала низька явка молоді на дільницю. Гадаю, це пов’язано з періодом студентських канікул і літніх відпусток. Цього разу більш відповідальними виявилися літні громадяни, які з самого ранку приходили робити свій вибір та детально знайомилися із програмами кандидатів.

За попередньою інформацією, до голосування на дільниці зареєстрували 1531 виборців, серед яких лише 19 через поважні причини голосуватимуть удома. Для реалізації їхнього права на волевиявлення до місць їхнього проживання направили трьох членів ДВК, які і забезпечили законність голосування.

На дільницю люди приходили сповнені рішучості змінити життя на краще. Так, Іван Понятенко підкреслив, що кожен українець має свідомо ставитися до виборів і тільки тоді ми побачимо позитивні зміни в країні:

– Голосував за новий для України курс. Вважаю, що зробив правильний вибір. Хочу, щоб Україна процвітала і громадяни мали змогу заробляти на життя, не виїжджаючи за кордон.

Полтавка Людмила (не називає прізвища) прийшла на вибори разом із сином. Жінка переконує, що голосувати її «підштовхнуло» бажання жити у сучасній європейській країні.

– Передусім кожен громадянин має почувати себе соціально захищеним. Також варто створити такі умови для людей, аби молодь могла себе тут реалізувати. Саме за це і проголосувала на парламентських виборах та хочу, щоб вибори стали початком у низці покращень для українців, – каже полтавка.

Щодо явки виборців

На парламентських виборах 2019 року середня явка виборців Полтавщини склала 54,10%, тоді як у 2014 році вона була лише трохи більшою – 54,53%. Загалом, за даними ЦВК, в області проголосували 602 383 виборці.

Полтавці виявилися найбільш активними виборцями по Україні.

За даними Центрвиборчкому, офіційна явка виборців по Україні – менше 50% і становить 49,84%.
Найбільше голосували виборці в Чернігівської області 54,80% ), а найменше – у Закарпатській (41,16% )
Це найнижча активність виборців за всю історію парламентських виборів в Україні.

Кого підтримала Полтавщина?

144 округ – Дмитро Нальотов («Слуга народу»);
145-й – Андрій Боблях («Слуга народу»);
146-й – нардеп двох попередніх каденцій Юрій Шаповалов (самовисуванець);
147-й – нардеп двох попередніх каденцій Олег Кулініч (самовисуванець);
148-й – Анастасія Ляшенко («Слуга народу»);
149-й – Костянтин Касай («Слуга народу»);
150-й – Олексій Мовчан («Слуга народу»);
151-й – Максим Березін («Слуга народу»).

Як Україна розподілила голоси?

В усіх регіонах України перемогла президентська партія «Слуга народу». Найбільше голосів ця політсила здобула на півдні, а найменше – на заході. Окрім того, на заході, півночі та півдні неабиякою популярністю користувалася «Європейська солідарність» п’ятого президента Петра Порошенка, а на сході та на тому ж півдні – «Опозиційна платформа – За життя», один із лідерів якої – кум російського президента Віктор Медведчук.

Захід. Тут найбільше людей підтримало президентську «Слугу народу» (39,2%). Одразу за нею розмістилися «Голос» Святослава Вакарчука (14,1%) та «Європейська солідарність» (12,7%).Північ. Тут також перемогла «Слуга народу» (45,5%). Далі за нею йдуть «Європейська солідарність» (10,1%) і «Батьківщина» (9,9%).

Схід. У цьому регіоні очікувано здобула більшість голосів партія «Слуга народу» (37,7%). Дещо нижчий, але також вагомий показник продемонструвала «Опозиційна платформа – За життя» (30,5%). Третє місце тут посів «Опозиційний блок» (8,5%).

Південь. «Слуга народу» й у південних областях здобула найбільшу підтримку – 50,4%. Набагато менше голосів отримали «Опозиційна платформа – За життя» (16,5%) та «Європейська солідарність» (5,8%).

За попередніми даними Центрвиборчкому, «Слуга народу» отримує у Верховній Раді 253 депутати і може не об’єднуватися в коаліцію з іншими партіями для прийняття рішень. Пропрезидентська сила матиме монопольну більшість у Верховній Раді.

Так, за результатами опрацьованих бюлетенів, до Верховної Ради, долаючи необхідний п’ятивідсотковий бар’єр, проходять п’ять партій:

ЦВК опрацювали 99,53%

Що варто знати

21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. Їх призначив президент Володимир Зеленський у свої перші дні на посаді. На 424 місця у Верховній Раді претендували майже шість тисяч кандидатів.

В Україні продовжує діяти змішана виборча система: 225 народних депутатів обирають за партійними списками та 199 – на одномандатних округах. Ще у 26 округах на Донбасі та в Криму вибори не проводяться, оскільки ці території нині не підконтрольні українській владі.

ЦВК має встановити результати виборів до 5 серпня. Упродовж наступних п’яти днів їх повинні оприлюднити в офіційній пресі. Відповідно до Конституції, на своє перше засідання Рада має зібратися до 9 вересня 2019 року включно, тобто «не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів».