Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок і призводить до порушення відповідних функцій організму.
Учені всього світу працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби: в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.
Розсіяний склероз – найпоширеніша причина інвалідизації при нетравматичних захворюваннях у пацієнтів молодого віку в усьому світі. Через 10 років від початку хвороби 50% пацієнтів стають інвалідами. За оцінками фахівців, близько 2,5 млн. осіб у всьому світі живуть із таким діагнозом. В Україні налічується понад 21 тисяча таких пацієнтів. РС тягне за собою значні особисті, соціальні та економічні наслідки. Втрата працездатності в молодому віці, витрати на лікування та госпіталізацію у разі загострень хвороби, потреба в сторонній допомозі для ведення щоденної активності та витрати на фізичну та психологічну реабілітацію – все це стає особистим тягарем пацієнта та членів його родини. Своєчасна діагностика РС на початкових стадіях захворювання і раннє призначення необхідного індивідуалізованого лікування дозволяє запобігти виникненню загострень, сповільнює прогресування захворювання та інвалідизацію пацієнтів.
Причини розвитку розсіяного склерозу
Поява і розвиток розсіяного склерозу відбувається через наявність наступних чинників: бактеріальні, вірусні інфекції; генетична схильність; травми; стреси; зовнішнє середовище.
В основі механізму розвитку розсіяного склерозу лежить порушення роботи імунної системи, викликане поєднанням основних несприятливих факторів у конкретної людини. При цьому жоден із цих чинників, окремо взятий, не може бути причиною виникнення розсіяного склерозу.
Симптоми
Захворювання може починатися несподівано та стрімко або ж проявлятися поступово, так що хворий тривалий час не звертає уваги на погіршення і не звертається за медичною допомогою.
З розвитком захворювання проявляються стійкі симптоми розсіяного склерозу. Найбільш поширені з них:
– збої в роботі рухової системи – підвищена стомлюваність, помірна втрата сили в м’язах, зниження їх тонусу;
– порушення координації – запаморочення, нерівний почерк, незначний тремор, нестійка хитка хода;
– розлади роботи окорухових і зорового нервів (косоокість, двоїння, офтальмоплегія), лицьового, трійчастого;
– погіршення чутливості;
– часті або навпаки рідкісні позиви до сечовипускання і дефекації, на більш пізніх стадіях – нетримання сечі.
Також характерними є збої статевої функції, погіршення пам’яті, уважності, здатності до мислення і сприйняття інформації, складності з перенесенням уваги з одного заняття на інше.
Діагностика та лікування
Важливо виявити хворобу на ранніх стадіях. Своєчасне лікування може значно полегшити життя пацієнтові, уповільнити розвиток хвороби. Однак зробити це іноді непросто, бо перші клінічні прояви можуть не сприйматися людиною всерйоз, а з часом забуваються. При повторному загостренні симптоми, які мали місце попереднього разу, можуть не повторитися, а з’являться нові. З моменту початку хвороби до того як хворий звернеться по допомогу медиків, може пройти не один рік.
Першочерговий метод діагностики розсіяного склерозу – ретельний збір і аналіз анамнезу пацієнта. Лікар ставить питання не тільки хворому, але й членам його сім’ї, близьким. Це допоможе з’ясувати період виникнення захворювання. Лікар також оцінює клінічні прояви. Після цього використовується лабораторна та інструментальна діагностика.
Основні завдання при лікуванні розсіяного склерозу – сповільнити прогресування хвороби, попередити та лікувати загострення, провести симптоматичну терапію на всіх етапах захворювання, зберегти психоемоційне здоров’я пацієнта.
Профілактика розсіяного склерозу
Першопричини виникнення розсіяного склерозу достовірно не з’ясовані, тому говорити про якісь конкретні методи профілактики не доводиться. Однак є ряд загальних профілактичних рекомендацій:
– вести здоровий спосіб життя;
– правильно харчуватися;
– стежити за станом свого здоров’я;
– уникати стресів і шкідливих звичок.
Велике значення має вітамін D, який людина може отримати від сонячного світла. Якщо в родині були випадки захворюваності на розсіяний склероз, слід проявити особливу обережність.
Первинної профілактики (безпосередньо спрямованої на запобігання захворювання) не існує. Можна трохи вберегти себе від розсіяного склерозу або його рецидивів, якщо виключити інфекції, стреси, травми, операції, куріння.
Але часто виникає необхідність лікарської профілактики загострення – якщо захворювання протікає з важкими симптомами і загострення трапляються дуже часто. Використовують імуномодулятори, що допомагає збільшити тривалість ремісії, зменшити симптоми загострень і допомагає уповільнити прогресування розсіяного склерозу.
Лариса Білокінь лікар-невропатолог, КНП «Кобеляцька міська лікарня»
