×

Садибу Котляревського реставруватимуть за захмарними цінам вже після ювілею письменника

У минулих номерах газети «ПВ» ми неодноразово писали свої припущення, що представники міської влади з коаліції Удовіченка й Шамоти імовірно зловживають доступом до міського бюджету. Розуміючи свої незавидну політичну перспективу вони, скоріш за все, вирішили відігратися наостанок та «пустилися у всі тяжкі».

Нещодавно широко резонансу набув запланований ремонт музею-садиби Івана Котляревського майже за два мільйони гривень. Їм навіть не видалося дивним те, що такі дороговартісні ремонтні роботи чомусь виконуються вже після 250-річного ювілею письменника, а не перед цією визначною датою.

Так, 18 серпня УКБ Полтавського міськвиконкому оголосило тендер на реставрацію цієї пам’ятки історії національного значення. За попередніми даними очікувана вартість робіт становить 1 млн. 927 тис. 85 грн. Проте на таку значну суму заплановано зовсім не грандіозні роботи: монтаж труб, мурування стін, розбирання-збирання вікон тощо. Майбутній переможець має вкластися до 30 червня наступного року, тож часу більш ніж достатньо, особливо при такому бюджеті. –

І хоча конкурсні торги мають розпочатися лише на наступному тижні полтавці вже відкрито демонструють своє невдоволення такою «господарською» діяльністю чиновників. Пенсіонерка Ліна Заліхвача скаржиться, що поблизу її будинку по вулиці Івана Мазепи дорога настільки розбита що там залишилися лише ґрунт та асфальтна крихта.

– Мені 79 років і такого ставлення до людей, як за останні чотири роки я ще не бачила. Величезні купи грошей витрачаються просто так, в той час я йду в поліклініку по суцільним вибоїнам. Музей це безумовно потрібна та важлива річ, але такі кошти на стіни-вікна це вже занадто. Люди он-де хворими ногами на базар йдуть, скрізь по місту смітники та сморід, а чиновники кошти списують на музеї. Ми свого часу платили податки, тепер мої діти та онуки наповнюють бюджет то чи не маємо ми права щоб ці кошти хоч зрідка використовували на наше благо. Адже йдучи скрізь біль від артриту по ямам не надто думаєш про ті музеї. І мені, як корінній полтавчанці дуже прикро, що у нині у влади саме такі люди, яким на звичайних полтавців просто байдуже, що вони постійно і демонструють з відвертою зухвалістю.