Господарювання в Полтаві це завжди болюча та незручна для чиновників тема. Але останні кілька місяців безглузда та некомпетентна діяльність правлячої коаліції Удовіченка, Шамоти та Бєлоножка з «Батьківщини» просто перейшла усі можливі межі. За майже рік своєї діяльності ці чиновники дозріли до корумпованих схем колишнього мера міста Олександра Мамая та зосередили свою увагу на тендерних закупівлях та підрядах. Так, навесні поточного року вони оголосили та «провели» два електронних торги на загальну суму у близько 18,5 млн гривень. Однак, попри основну ідею тендерів – пошук найнижчої ціни за аналогічну пропозицію, перемогу вкотре кандидати з найбільшою ставкою.
Так у тендері на пошук підрядника для проведення реставраційних робіт пам’ятки історії та архітектури місцевого значення «Початкова школа № 43 Полтавської міської ради» взяло участь 3 організації. Зокрема ТОВ «Газонафтовий промисловий комплекс»,ТОВ «ТЕХНОБУД-Україна» та ТОВ «СВ-БІЛДІНГ», яке і запропонувало найнижчу пропозицію у розмірі 12 724 479,71 гривень. В ході торгів її звісно ж «відхили», а також усунули ще одну пропозицію на суму 15 049 045,2 гривень. В результаті перемогу здобуло ТОВ «ТЕХНОБУД-Україна» із ціною на послуги майже 16 млн гривень. А сама різниця у цінах склала понад 3 млн гривень.
Схожа ситуація трапилася із с закупкою великовантажного мототранспортного засобу, як-то самоскид МАЗ-5550 С3 обладнаний відвалом для потреб полтавського КАТП-1628. Участь у тендері взяло чотири товариства, але перемогу теж «неочікувано» здобув учасник з колосальною націнкою. Їхня різниця склала 667 500 тисяч гривень, що теж досить немало.

Депутат Полтавської міської ради Віталій Павлій вважає, що ця ситуація з тендерами, є умисною та цілеспрямованою розтратою коштів платників податків:
– Це просто неподобство та абсолютне безглуздя. Маємо найнижчі пропозиції та цілком зрозумілий критерій відбору – мінімальна ціна. Але перемогу «уперто» здобувають виключно найдорожчі лоти. Людей просто дурять, а тим часом ці гроші, імовірніше за все, осідають в кишенях зацікавлених осіб. Можливо, для деяких продажних чиновників суми у 700 тисяч гривень це дрібниці, але ж полтавці ці гроші заробляли власною працею. Люди заслуговують на те щоб їхніми податками розпоряджалися більш помірковано та доцільно, а не бездумно «швінькали» граючись у вправних господарників. Тож вкотре бачимо, як правляча коаліція Удовіченка, Шамоти та Бєлоножка з «Батьківщини» працює та чиї фінансові інтереси дійсно захищає.
Катерина ДАШЕВСЬКА