Піклування та турбота про людей – головний обов’язок депутата. Для представників команди Андрія Матковського це не просто гасла, а реальні справи, за якими стоять сотні вдячних полтавців та десятки добрих вчинків. Так, для жителів селищ Лісок та Залізничників діяльність депутата Володимира Корчаки стала по-справжньому новим етапом розвитку. Кореспондент «ПВ» поспілкувався з головою селищного комітету Зінаїдою Абакумовою і дізнався, як змінилося життя в Ліску за останні роки.
Жінка каже, що за останні чотири роки умови проживання в Ліску значно поліпшилися: – Я корінна жителька селища в третьому поколінні. Минуло майже 100 років, як мій рід оселився у Ліску, тож для мене добробут нашої громади має неабияке значення, – починає розповідати Зінаїда Абакумова. – Від Володимира Корчаки ми завжди відчуваємо підтримку та допомогу й можемо звернутися до нього з нагальними питаннями. Усі його тут добре знають, оскільки він корінний житель і щиро вболіває за долю рідного селища. Також допоміг добудувати нам водогін, і тепер маємо достатній тиск води в трубах. Забезпечив фінансуванням жителів будинків №2, 4 на вулиці Деповській на встановлення індивідуальних опалювальних котлів. Велике значення для нас мало і завершення ремонту фасаду амбулаторії сімейної медицини та прилеглої до неї території.
Володимир Корчака торік домігся від міської ради закупівлі необхідного обладнання для дитячого садка №35 «Берізка» та ремонту будівлі ЗОШ І–ІІІ ступенів №21. Зінаїда Абакумова підкреслює, що за його депутатської каденції до їхніх проблем стали не тільки дослухатися, а ще й оперативно розв’язувати. Так, зробили освітлення вулиць, поточний та капітальний ремонти доріг, колодязів, спиляли аварійні дерева, проводиться постійне впорядкування місцевості. Також він утілив у життя мрію багатьох місцевих жителів – посприяв капітальному ремонту амбулаторії сімейної медицини, адже в селищі проживає велика кількість людей молодшого та поважного віку, а їм складно дістатися по медичні послуги до Полтави: – Осучаснення медичного закладу було вкрай необхідним. І за два роки ця мрія збулася. Амбулаторію обладнали згідно з усіма сучасними вимогами та стандартами. Тепер кожен місцевий житель може розраховувати на кваліфіковану і своєчасну допомогу та лікування.
За словами Зінаїди Абакумової, Володимир Корчака дбає не тільки про впорядкування селища, а ще й про культурне та патріотичне життя в ньому. Значну увагу депутат приділяє вшануванню пам’ятника загиблим воїнам-односельцям у роки Другої світової війни та могилі Невідомого солдата-розвідника:
– Пам’ятник збудували в 1967 році на прохання численних солдатських вдів та сиріт. Увічнити імена наших героїв стало справою честі для жителів селища. Спільно розробили проєкт обеліску та вирішили встановити зверху мідну фігуру воїна. По всіх дворах збирали мідні предмети вжитку. Ніхто не відмовляв, а подекуди віддавали останнє на цю святу справу. Навіть ми, тоді ще діти, розуміли, яку роль зіграли односельці в роки війни. У моїй родині теж були герої – дядьки Олексій, Георгій, Федір та Сергій Мусієнки. Усі вони боролися за визволення нашої Полтави, а дехто віддав життя за мирне небо над нашою головою. Перших двох війна таки забрала.
У серпні 1944 року протягом двох тижнів до хати Мусієнків прийшли похоронки. У них значилося, що Георгій заживо згорів у танку в запеклих боях під Варшавою, а Олексій, повертаючись з аеродрому, помер від тяжких ран. – У моєї бабусі від них залишилися лише похоронки та трішки особистих речей, які привезли солдати. Їхні імена також викарбувані на плитах обеліску поряд із іншими 68. Коли пам’ятник відкривали, мені було всього 11 років. Разом з кращими учнями місцевої школи №21 я читала вірш Роберта Рождественського «Вечная слава героям». Читала та дивилася на шість мідних табличок, де викарбувані й імена моїх дядьків. Хоч і не знала їх особисто, але вони загинули, аби жила я. Тож обеліск для мене та моєї родини – справжня святиня, яку ми шануємо та оберігаємо.
Не менш трагічна й історія невідомого солдата, який одним з перших кинувся визволяти окупований Лісок від фашистів:
– Полтаву почали звільняти з харківської сторони. Саме звідти почався наступ наших військ. Першими на окуповану територію пішли розвідники. Одним з них і був той невідомий хлопчина. Він без страху йшов на ворога та майже миттєво загинув від ворожої кулі. Місцевий дід Іван Колодій разом з іншими забрав його та таємно поховав. Ми не знаємо його імені та звідки він, адже при ньому не було жодних документів та особистих речей. Але для нас його вчинок героїчний. І вже понад 50 років ми доглядаємо за його могилою та приносимо квіти у День Перемоги.
Не стримуючи сліз, жінка зауважила, що пам’ять про таких людей має жити у віках:
– За активної підтримки депутата постійно доглядаються обеліск загиблим односельцям у роки Другої світової війни та могила Невідомого солдата-розвідника. Уже два роки поспіль за свої кошти закуповує фарбу для огорожі обеліска та самої могили. Також постійно влаштовує різноманітні заходи патріотичного характеру і долучає до них творчі колективи міста й волонтерів. А минулий рік став для нас особливо радісним, адже завдяки Володимиру Михайловичу відбулася передача обеліска та пам’ятника на баланс КП «Декоративні культури» для подальшого обслуговування.
Також Зінаїда Абакумова додала, що Володимир Корчака завжди шанобливо ставився до пам’ятників і за першої можливості облаштував там освітлення та постійно підтримував прилеглу територію у належному вигляді. Окрім цього, він неодноразово підкреслював, що така святиня має бути прирівняна до загальноміських пам’ятників та отримувати належне облаштування за кошти міста. Використовуючи депутатські важелі впливу, у березні минулого року Володимир Корчака подав запит до міськвиконкому щодо передачі обеліска та могили на баланс КП «Декоративні культури». Близько місяця вирішувалося це питання, і нарешті 25 квітня 2019 на черговій 22 сесії Полтавської міської ради сьомого скликання депутати проголосували за їхнє зарахування на баланс підприємства.
– Це стало справжнім святом для нас, і майже до Дня Перемоги. Дивлячись, як вирішуються важливі для нас питання, розуміємо, що вони потрібні та значущі для депутата. У нас дуже багато людей пенсійного віку, які або діти війни, або походять із родин ветеранів чи загиблих. Тож приємно знати, що наше надбання не забуте, а підтримується на гідному рівні, адже немає майбутнього у тієї нації, яка забуває подвиги своїх предків. З огляду на патріотично-виховну роботу, яку проводить Володимир Корчака, можу запевнити, що у нас ростуть гідні нащадки та патріоти України, – говорить жінка.
Зінаїда Абакумова від імені жителів Ліска висловлює вдячність Володимиру Корчаці за те, що він переймається долею селища та робить усе для того, щоб його життя було затишнішим. Громада сподівається, що на цьому робота депутата не закінчиться, і спільними зусиллями вони й надалі покращуватимуть життя в рідному Ліску.
