1187 – єгипетський арабський султан Салах-ад-Дін (Саладін) розбив хрестоносців і захопив Єрусалим
1452 – народився Річард III,
король Англії в 1483-1485 рр. із династії Йорків.
Останній представник чоловічої лінії Плантагенетів на англійському престолі.
У битві біля Босворта (1485) зазнав поразки і був убитий. Один із двох королів
Англії, що загинули на полі бою
1552 – узяття військами Івана Грозного Казані; приєднання Казанського ханства до Росії
1836 – англійський дослідник Чарльз Дарвін повернувся з навколосвітньої подорожі на кораблі “Бігль”, що тривала неповних п’ять років
1847 – народився Пауль фон Гінденбург, генерал-фельдмаршал, президент Німеччини у 1925-1934 рр.
1852 – народився Вільям Ремсей (Рамзай),
англійський хімік, який відкрив інертні гази аргон, криптон, ксенон і неон.
Лауреат Нобелівської премії 1904 р.
1857 – народився Леонід Мосендз,
український поет, прозаїк, есеїст, гуморист (спільно з Юрієм Кленом – під
псевдонімом Порфирій Горотак).
Воював у війську УНР, після поразки – на еміграції
1865 – народився Денис Січинський,
український композитор і хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог.
Організатор і диригент співацьких товариств. Перший професор музики у Галичині
1869 – народився Махатма
(Могандус Карамчанд) Ганді, індійський громадський та держаний діяч.
1870 – за результатами референдуму, проведеного серед
мешканців Рима, місто стало столицею об’єднаної Італії
1871 – народився Корделл Халл, американський державний діяч, відомий як “батько Організації Об’єднаних Націй”. Лауреат Нобелівської премії миру 1945 р.
1891 – народився Йосип Бокшай,
український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР.
1904 – народився Грем (Генрі) Грін, англійський
письменник1914 – народився Юрій Левітан, диктор
Всесоюзного радіо з 1931 р., диктор Державного комітету СРСР з питань
телебачення та радіомовлення.
У роки Великої Вітчизняної війни читав зведення Совінформбюро
1920 – відкрився III з’їзд російського
Робітничо-селянського союзу молоді.
Цього дня на форумі з промовою “Завдання спілок молоді” виступив
Володимир Ленін, який закликав молодь “вчитися, вчитися і ще раз
вчитися”, адже “комуністом стати можна лише тоді, коли
збагатити свою пам’ять знанням всіх тих багатств, які виробило людство”
1920 – командуючий арміями більшовицького Південного фронту Михайло Фрунзе віддав наказ припинити військові дії проти армії та окремих загонів Нестора Махна
1922 – у Литві введено в обіг національну валюту – літ
1928 – у Мадриді заснована католицька організація “Опус Деї”
1936 – у США відкрито перше після скасування “сухого закону” підприємство з виробництва алкогольних напоїв
1936 – максимальний термін ув’язнення в СРСР підвищено з 10 до 25 років
1939 – у Львові почала виходити газета “Вільна Україна”
1939 – капітуляція польської військово-морської бази Хель, яка трималася з першого дня німецької агресії. Гітлер провів у Берліні урочистий прийом генералітету з нагоди завершення польської кампанії
1942 – постанова ЦК ВКП(б) про створення нелегального ЦК КП(б)У для керівництва партизанським рухом в Українській РСР. До його складу входили: М.Гречуха, Л.Корнієць, Д.Коротченко, В.Бегма, І.Гаєвий, А.Зленко, С.Ковпак, П.Кумоньок, О.Сабуров, С.Руднєв, В.Сергієнко, М.Співак, І.Сиромолотний, В.Старченко, Т.Строкач, О.Федоров, Я.Хоменко
1944 – придушення антинацистського Варшавського
повстання, яке почалося 1 серпня 1944 р. й забрало більше чверті мільйона
життів.
Повстання поляків не отримало підтримки СРСР, оскільки Сталін не бажав
відновлення некомуністичної Польщі. У придушення повстання брали участь зокрема
й кілька батальйонів, сформованих німцями з колишніх громадян СРСР (зокрема
підрозділи Козачого Стану, 29-ї (російської) дивізії, Східно-мусульманської
дивізії та дві сотні Українського легіону самооборони на чолі з Петром Дяченком)
1946 – прем’єра першої “мильної опери” “Далекий пагорб” в американській телемережі “DuMont”
1948 – вийшов перший номер німецького журналу “Der Spiegel”
1958 – Гвінея проголосила незалежність від Франції
1987 – на Першому каналі ЦТ СРСР вперше вийшла в ефір телепрограма “Погляд” (“Взгляд”)
1990 – початок “студентської
революції на граніті”.
У Києві на площі Жовтневої революції майже півтори сотні студентів із різних
областей (переважно з Києва, Львова та Дніпропетровської області) розбили
намети й невдовзі оголосили голодування з вимогами перевиборів Верховної Ради
на багатопартійній основі, відставки комуніста Віталія Масола з посади голови
Ради міністрів, непідписання Україною Союзного договору, проходження військової
служби тільки в Україні, націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ тощо
1992 – Валентин Симоненко (доти перший “віце”) призначений виконуючим обов’язки прем’єр-міністра України
1999 – у місті Інгулець під Кривим Рогом
(Дніпропетровська область) двома вибухами поранена кандидатка
в президенти України, лідерка Прогресивної соціалістичної партії Наталя
Вітренко; ще одній жінці відірвало ногу.
В організації теракту буде обвинувачено члена Соцпартії Сергія Іванченка.
За однією з версій, вибух організувала адміністрація президента Кучми, аби
перед виборами звинуватити в тероризмі кандидата від СПУ Олександра Мороза
