Останні кілька років проблеми будинку №58 на вулиці Коцюбинського не дають спокою мешканцям багатоповерхівки. Із звичайних та майже буденних недоліків вони перетворилися на небезпечні пастки, які щодня підстерігають людей. Проте самі мешканці були не в силах покласти цьому край, тож звернулися по допомогу до окружного депутата з команди Матковського «Батьківщина» Володимира Запари. А вже він за останній рік поступово навів у будинку лад та крок за кроком робить багатоповерхівку комфортною й затишною.
За словами мешканки будинку Ганни Панасюк, будинок не завжди був таким занедбаним. Свого часу його побудувало для своїх працівників тролейбусне депо, яке всіляко тримало руку на пульсі та завжди вчасно реагувало на скарги щодо стану будівлі:
– У 1988 році я та більшість моїх колег заселилися у нову дев’ятиповерхівку. Відверто скажу: дуже чекала на цю квартиру. Адже і на роботу недалеко, та й сусіди усі знайомі. Єдине, що дошкуляло, –ліфт не завжди міг зупинитися на другому поверсі. Однак нам, молодим, це було ні до чого, тож згадували про це, лише коли перевозили якісь важчі речі чи пакунки. Здебільшого ж ходили пішки та навіть дітей з велосипедами чи візками спритно підіймали не те що на другий, але й навіть на дев’ятий поверх.
Однак робота на тролейбусних рейсах дуже скоро підірвала здоров’я Ганни Панасюк та її подруг Ірини Семенець та Любові Гавриленко. Від постійної вібрації, нерівномірного навантаження на тіло та багаточасової зміни на ногах найбільше постраждали опорно-руховий апарат, колінні суглоби та хребет. Одночасно з цим ліфт теж почав «здавати» позиції і все частіше ламався, а то й просто застрягав з людьми всередині:
– Підніматися навіть без сумок ставало все дедалі важче. І без ліфта я вже життя просто не уявляла. Проте їздити ним теж було своєрідним випробуванням, адже в будь-який момент могли обірватися троси, зникнути світло або ж самовільно відчинитися двері. А коли наш товариш через хворобу втратив здатність ходити, ми всерйоз запанікували. Реалії були настільки страшними, що людина кілька років вимушена була провести здебільшого у чотирьох стінах аж до своєї смерті. Ця ситуація нас не лише засмутила, але й змусила всерйоз поставитися до питання з капітальним ремонтом чи заміною підйомника. Почали писати у всі місцеві та профільні інстанції, однак нормальних та хоч мінімально позитивних відповідей не було. Усе упиралося або ж у відсутність коштів, або у відсутність мотивації цей самий ремонт проводити. У якийсь момент з’явилося розуміння, що ми просто непотрібні місту та міським чиновникам зі своїми «малозначущими» проблемами, – жаліється Ганна Панасюк.
Проте зневірені люди вирішили здійснити останню спробу поліпшити життя у своєму будинку. У 2019 році вони звернулися до окружного депутата Володимира Запари із проханням посприяти заміні ліфта, який на той час уже був аварійним та загрожував життю і здоров’ю людей. Поспілкувавшись з жителями, депутат пообіцяв вплинути на ситуації та заради цього задіяв усі доступній йому механізми впливу. Зрештою за досить короткий проміжок часу в будинку з’явилася бригада робітників і почала монтувати нову ліфтову кабіну, а також проводити відповідні технічні роботи. Особисто Володимир Запара не раз приходив контролювати процес та детально пояснював мешканцям будинку всю бюрократичні нюанси із введенням підйомника в експлуатацію.
Незабаром ліфт уже радував мешканців своєю функціональністю. А трохи згодом при черговому візиті до мешканців будинку Володимир Запара звернув увагу на розвалені лавочки поблизу будинку, які стояли прямо впритул до проїзної частини. Поцікавившись думкою людей з цього приводу та дізнавшись усі їхні побажання, зовсім скоро депутат посприяв відновленню трьох прибудинкових лавочок.
– Для нас було важливо, щоб сама лавочка не була занизькою, адже через професійні проблеми з колінами не кожен з нас міг би достатньо зігнутися і тим паче легко підвестися після такого відпочинку. А тут прямо усе, як і просили: і спинка висока, і від дороги на нормальній відстані, і висота сидіння така, як слід. Вдячні команді Матковського «Батьківщина» за турботу та за таких депутатів, які щиро переймаються нашими проблемами. Маємо з ним багато спільних планів, адже віримо, що наш будинок та округ привести до ладу здатний тільки він. Тож тримаємо зв’язок і всіляко підтримуємо його починання та ініціативи на благо людей і Полтави.
