×

У Полтаві вперше провели «Фестиваль думок»

14 вересня в Парку культури і відпочинку «Перемога» відбувся «Фестиваль думок» на тему «Полтава – місто можливостей». На території розмістилося кілька майданчиків, на яких упродовж дня проводили дискусії на різні тематики, а саме політики, розвитку міста, кіно та цифрових технологій.

Фестиваль думок – це відкрита для всіх платформа, що надає кожному можливість висловитися. Він дав змогу почути промови, обмінятися думками на соціальні та політичні теми, набути нових знань і свіжих ідей, узяти участь у майстер-класах, познайомитися з новими людьми, а також насолодитися культурною програмою.

Організаторами заходу виступили представники активних громадських організацій нашого міста. Серед них ГО «Ресурсний центр розвитку громадських організацій «ГУРТ», Полтавська філія Суспільної служби України, ГО «Нова Полтава», Mironenko design, КО «Інститут розвитку міста Полтава», Студреспубліка Полтава, «Полтавська платформа». А партнерами фестивалю стали управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому та парк «Перемога».

– «Фестиваль думок» – чудова нагода зустрітися з жителями міста, поспілкуватися з ними, розповісти, над чим ми нині працюємо, почути їхню думку, правильно ми рухаємося чи ні? Хотілося б почути, наскільки проекти цікаві полтавцям, чи бачать вони у них якусь перспективу. Ми запросили цікавих спікерів, у тім числі нашого європейського експерта, – зауважив директор Полтавського інституту розвитку міста Юрій Левченко.

Експерт КО «Інститут розвитку міста Полтава» Уте Корнек розповіла полтавцям про розвиток у Європі:

– Наведу приклад Німеччини і Франції. Там є 20-річний досвід будівництва міст за інтегрованим принципом. І в Україні, зокрема в Полтаві, дуже цікаво спостерігати за цим процесом, тому що видно не лише процес планування, а й перші втілення проектів у життя. Нині я живу у французькому Нанті, там уже 18 років існує проект інтегрованого розвитку. Щоправда, цей документ по-іншому називається, але зміст той самий. Народилася я в Дрездені. То там концепція розвитку міста була розроблена одразу після падіння Берлінської стіни. Кожне місто Німеччини має таку концепцію, і вона надає місту певні можливості.

Заходи такого типу вже не перший рік проводяться у країнах Скандинавії та Балтії і стали креативним механізмом для обміну думками. Це своєрідна противага інтернету та телебаченню, які не можуть замінити живе спілкування. На думку організаторів, навіть в епоху цифрових технологій жива дискусія набагато важливіша. Такий фестиваль щороку проходить в Естонії у місті Пайде (Paide). Протягом кількох днів містяни дискутують на різні теми, що хвилюють суспільство. Тематика абсолютно різноманітна. Для них фестиваль – це майданчик, де суспільству можна випустити пару, знайти консенсус, почути опонента та побачити в ньому просто людину з іншими поглядами.

Під час теми «Інклюзія сьогодні. Рівні можливості» обговорили стратегії розвитку за цим напрямком. Підприємець Катерина Бабич зазначила, що для реалізації ідей існує безліч можливостей:

– Коли кілька років тому я почула, що вирішили розвивати це питання, я подумала: «Нарешті!». Раніше ми багато говорили про це з друзями і, коли побачили, що план існує в реалі, про це почали говорити вголос, зрозуміла, що це нормально – мислити масштабно, наперед. Тому сьогодні я беру участь у обговоренні. Як мама маленького сина не маю права про це не думати. Це означає, що я втрачаю можливість подбати про те, у якому майбутньому будуть жити наші діти.

До цієї дискусії приєдналися люди з вадами здоров`я, серед яких і полтавка Ірина Твердохліб. Вона розповіла про незручності пересування на колясках:

– Ми кожен день боремось з проблемою пересування. І це я не тільки про себе. На фестиваль завітали незрячі та глухі. Сьогодні маємо змогу висловити те, що нас турбує.

Найбільше зацікавив полтавців майданчик «Політика окремо, а полтавці окремо?». На дискусії «Бюджет участі» в Полтаві. Громада чи політика?» спікери, депутат Полтавської міської ради Олександр Глазов та експерт Польсько-української фундаментації співпраці Роман Широких говорили про пряму демократію та способи залучення жителів до прийняття рішень на місцях.

Щодо цієї теми висловилась полтавка Наталія Костін:

– У мене є мрія, щоб бюджет розвитку міста в майбутньому розділявся або через голосування, або через висловлення думок. Демократія буде тоді, коли в кожного полтавця буде право обирати самостійно ті проекти, які важливі насамперед для міста, його інфраструктури та культури.

На завершення на майданчику «Соціальний капітал громади» експерти відповіли на запитання «Що потрібно місту, щоб стати молодіжною столицею України?» та розповіли про плани на майбутнє.

– Мені здається, було б класно, якби наступного разу одну з локацій фестивалю організувала сама молодь. Просто зберіться і поговоріть про щось цікаве. Найважче почати діяти, усе інше залежить від того, наскільки ми готові йти до кінця. Тож зробіть цей крок. Як представниця громадської організації скажу, що ми завжди відкриті до співпраці, – зауважила голова ГО «Нова Полтава» Юлія Городчаніна.

А про плани Студентської ради Полтави розповів перший заступник студентського мера Ярослав Галєєв:

– Студентська рада проведе моніторинг в усіх вишах. Зробимо реальний аналіз, щоб усі долучалися до заходів, реалізовували нові проекти та цим самим піднімали розвиток нашого міста.

Завершився фестиваль показом документального фільму «Будинок «Слово». У 2018 році ця стрічка отримала українську національну кінопремію «Золота дзиґа» в категорії «Найкращий документальний фільм».

Сюжет фільму про будівлю у формі літери «С», яку кооператив літераторів звів у 1920 році в Харкові. У ньому жили українські письменники та інші діячі культури УСРР із родинами. З 1930-х років мешканців будинку почали піддавати репресіям.

Окрім самого показу, також відбулася зустріч з режисером фільму Тарасом Томенком, який привітав усіх з Днем українського кіно:

– Вітаю з нинішнім святом, яке ще й присвячене пам’яті Олександра Довженка. Над сценарієм до цього фільму працювали разом з письменницею Любов’ю Якимчук. Ми всі маємо бути попереджені, бо те, що відбувалося в цьому будинку в той час, може трапитися і з нами тепер. Усі повинні знати українських героїв, які захищали нашу рідну мову.

На цьому розважальна програма не закінчилась. Студентська рада міста організувала нічну вечірку для всіх полтавських першокурсників.