×

Вікторина «Знаю Полтаву»: Аптека на колишній Прохорівській вулиці

На старому фото 1982 року вікторини «Знаю Полтаву» бачимо початок вулиці Ватутіна. До 1968 року вона носила назву Прохорівська. Починається вулиця від непарного боку вул. Соборності, перетинає Зигіна, Пушкіна, Шевченка, Коцюбинського і добігає вул. Олеся Гончара.

– Знімок зроблено від Каштанової алеї, посадженої полтавськими гімназистами у 1913 році, – розповів читач Сергій Зозуля. – На передньому плані фото ліворуч добре видно бічний рустований фасад житлової п’ятиповерхівки «сталінки» по Жовтневій, 53 (нині Соборності). Таких будинків для робітників Полтавського м’ясокомбінату зведено тоді два, другий поряд по Жовтневій, 51. Їх фасади і досі прикрашають архітектурні оздоблення п’ятдесятих років ХХ ст. (арх. О.Шумілін, 1957). Далі з цього ж боку вулиці Ватутіна під №5 типова  п’ятиповерхівка. Праворуч з парного боку вулиці за деревами «ховаються» декілька одноповерхових будинків садибного типу, а за ними вдалині видніється житлова п’ятиповерхівка № 4/6 на розі вулиць Ватутіна і Зигіна. Хто тоді міг знати, що через двадцять років цей куточок нашого міста зміниться до непізнаваності. Праворуч на передньому плані закарбований бічний фасад одноповерхового міського особняку кінця ХІХ початку ХХ століть на розі вулиць Жовтневої і Ватутіна 55/1. За даними «Адрес календаря и справочной книжки Полтавской губернии на 1904 год» на цій ділянці вулиці Куракінської (Соборності) розташовувалися два фармацевтичні заклади. На розі вулиць Куракінської та Сінної площі у будинку Пилипенка тримав аптеку провізор Янкелевич, а по Кременчуцькій, 8 був аптекарський магазин пані Чеканович. Враховуючи те, що на початку ХХ ст. непарний бік сучасної вулиці Соборності, на той час Кременчуцька, був парним, а сама вулиця пролягала від колишньої Сінної площі і до колії залізниці Київ-Полтава, можливо, що саме один з цих аптекарських закладів і розташовувався у цій будівлі. У радянські часи, майже до кінця 1980-х у цьому будинку теж розміщувалася аптека. Її послугами користувалися декілька поколінь полтавців. До приміщення вів високий ганок зі сходами, а торгова зала і рецептурний відділ розташовувалися по лінії вулиці Жовтневої. Поряд з аптекою в будинку №57 багато літ була жіноча консультація, а останнім часом денний кардіологічний стаціонар, а за нею у дворі дитячий садок №13 з ласкавою назвою «Сонечко».  Між цими двома будинками проходила ділянка залізничної колії, прокладеної від станції Полтава-Київська вздовж непарного боку Жовтневої побіля Каштанової алеї до артбази, що на вулиці Енгельса (нині Олеся Гончара). По ній перевозили військову техніку та гармати вкриті брезентом. Коли маневровий локомотив з відкритими платформами і вагонами перетинав Каштанову алею і непарний бік вулиці, машиніст подавав попереджувальні сигнали. Дітлахи з дитячого садочка з цікавістю спостерігали з вікон через огорожу двору за рухом поїзду, а місцеві хлопчаки встигали покласти на рейки дрібні камінці або монети, щоб подивитися, як їх переїжджає потяг і що після цього залишається. Із закриттям на початку двохтисячних років артбази колію розібрали. В епоху появи у нашому побуті перших дефіцитних відеомагнітофонів і плеєрів наприкінці 1980-х у Полтаві, як і у багатьох інших містах, одночасно з дозволом займатися приватним підприємництвом в СРСР, почали масово відкриватися відеосалони, які користувалися шаленим попитом. Проте, так тривало не довго, як тільки побутова відеовідтворювальна техніка стала доступною всім бажаючим, відеосалони зникли самі по собі. Натомість деякий час ще працювали відеотеки з прокату касет. Саме такий заклад працював у приміщенні колишньої аптеки по Жовтневій, 55/2 до початку 1990-х років. В подальші роки будівля здавалася в оренду. В кінці 1980 років почалася масова забудова вулиці Ватутіна. На місці знесених старих садиб і викорчуваних садків зводилися сучасні житлові багатоповерхівки. У двохтисячних роках хвиля розбудови докотилася і до старих будівель з непарного боку вулиці Жовтневої в кварталі від Ватутіна до Артема (нині Симона Петлюри).  Будинок старої аптеки розібрали і на його місці за проектом молодого полтавського архітектора Р.Дудника звели сучасну житлову семиповерхівку з торговими приміщеннями на першому поверсі (Соборності, 55). Нині значна частина вулиці Ватутіна забудована житловими багатоповерхівками. Приватний сектор масово залишився в кварталах між вулицями Пушкіна – Братів Шеметів і Мироненка – Олеся Гончара. До сімдесятої річниці визволення Полтави від фашистських загарбників за рішенням влади міста встановлено пам’ятник М.Ф.Ватутіну на початку вулиці, що носить його ім’я. Вперше цей пам’ятник з’явився у Полтаві у 1971 році. Його встановили на плацу Полтавського вищого зенітно-ракетного командного червонопрапорного училища імені генерала армії М.Ф.Ватутіна. Залізобетонне погруддя на гранітному п’єдесталі заввишки 5,5 метри (скульптори  М.Кітаулін і М.Авраменко). Після ліквідації ПВЗРКЧУ (1995 р.) пам’ятник перемістили на територію училища зв’язку, а вже звідти він потрапив на вулицю Ватутіна, де стоїть і досі.

На початку квітня 2008 року наше місто прикрасилося ще однією алеєю. Ініціатором цієї доброї справи виступив колектив обласної газети «Зоря Полтавщини» та обласна організація Національної спілки журналістів. По вулиці Ватутіна на ділянці демонтованої залізничної колії між вулицями Зигіна та Шевченка журналісти місцевих ЗМІ, представники влади міста і області, а також студентство висадили перших тридцять молодих дерев липи. Назвали її Алеєю журналістів. Урочисте відкриття і освячення пам’ятного каменю відбулося на День міста. Місце для нової алеї обрали не випадково. На цій вулиці багато років знаходилася редакція газети «Комсомолець Полтавщини», а також працювали, жили й нині живуть відомі полтавські журналісти. В подальші роки підсаджувалися нові дерева та кущі. Нині Алея журналістів стоїть в осінньому вбранні дружних рядків дорослих каштанів, лип, горобини та червоногроної калини.

Запитання до 178-го етапу вікторини «Знаю Полтаву»: який завод бачимо на фото 1980-х років?

Наші реквізити: 36000 м. Полтава а/с 50, телефон 509-331, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua

Фото з груп «Стара Полтава» та «Павленки (Історичний район Полтави).